Wireva

Директор Музею Революції Гідності розповів, чому досі не збудовано музей Майдану

В.о. гендиректора Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Ігор Пошивайло пояснив, чому будівництво музею Майдану досі не почалося, та розповів про оновлення меморіального простору і роботу музею під час повномасштабної війни.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, річницю Помаранчевої революції та Революції Гідності. В.о. гендиректора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло розповів, як змінилося сприйняття Майдану за ці роки і чому досі не почалося будівництво музею.

Після травневої підтримки Володимиром Зеленським законопроєкту, який розблокував будівництво Музею Майдану, музей оновив меморіальний простір на Алеї Небесної Сотні біля Екуменічного храму Архістратига Михаїла і новомучеників українських УГКЦ. Це місце виникло одразу після розстрілів 20 лютого 2014 року, коли кияни приносили квіти для вшанування Небесної Сотні. Відреставрували капличку та дубовий хрест, який перебував у критичному стані. Встановили меморіальну стелу з граніту з портретами героїв і QR-кодами, за якими можна дізнатися більше про їхні життєписи. Оновлений простір відкривають 21 листопада.

Пошивайло пояснив, що Меморіальний комплекс складається з двох частин, які не слід плутати. Перша – Меморіал Героїв Небесної Сотні, який мав би бути споруджений на колишній вулиці Інститутській, від перетину з Хрещатиком до вулиці Ольгинська, з гранітною стелою, алеєю лип і коменорними місцями біля каплички. Друга – будівля музею біля Жовтневого палацу. Територія під меморіал заарештована за клопотанням Офісу Генпрокурора через незавершені слідчі дії та відсутність вироків винним у розстрілах на Майдані, тож роботи там неможливі. Білу гранітну стелу, що стала елементом проєкту, переміг на міжнародному архітектурному конкурсі на меморіал у 2018 році, музей планує експонувати до травня 2027 року поблизу Жовтневого, де має бути споруджений музей. У майбутньому будівля і стела мають створити єдиний меморіальний простір.

Щодо фінансування співрозмовник зазначив, що коштів у держбюджеті на будівництво немає. У 2021 році проєктні роботи оцінювали приблизно в 50 мільйонів гривень, а саме будівництво – близько мільярда гривень. За проєктом німецьких архітекторів це має бути 6-поверхова будівля площею 27 тисяч квадратних метрів із сучасною інфраструктурою. Проєктування розпочали у 2021 році, але повномасштабне вторгнення зупинило його через брак фінансування. Ухвалений закон дозволив використати матеріали, які вже були закуплені для будівництва.

Пошивайло також сказав, що до повномасштабної війни навколо будівництва поширювали маніпуляції, мовляв, музей і меморіал змінять автентичність території і зроблять неможливим притягнення винних до відповідальності. На його думку, цей наратив generувала Росія. Щороку слідчі та Офіс Генпрокурора звітують про виконану роботу, але судових рішень досі немає, і він вважає, що проросійські сили, зацікавлені не в правді, затягують процес. За його словами, потрібна судова реформа, адже однією з вимог Майдану була зміна судової системи, яка так і не виконана.

З початком повномасштабної війни частина співробітників музею пішла добровольцями на фронт, а решта команди евакуювала колекції через загрозу їх знищення. Ще з літа 2021 року закордонні колеги закликали готуватися, оскільки Музей Майдану входить до переліку установ, які мають бути ліквідовані в разі окупації Києва. Разом із партнерами музей створив громадську ініціативу «Штаб порятунку спадщини», долучився до евакуації колекцій і надання гуманітарної допомоги закладам по всій Україні, а також організував експедиції з документування пошкоджених об’єктів і збирання доказів злочинів Росії проти української культури. За цей час колекція музею збільшилася майже вдвічі. Частину експонатів надсилають з фронту. Нещодавно коменданти Помаранчевої революції передали унікальний архів свого штабу та велике фотопанно, а колекція поповнилася розписаною каскою Романа Ратушного, в якій він був на Майдані.

Пошивайло додав, що команда зосередилась на фандрейзингу та залученні партнерів, зокрема іноземних, щоб мати можливість функціонувати. Оскільки кошти держбюджету зараз спрямовують на оборону, музей шукає добродійників і для будівництва. В Україні, за його словами, бракує сучасних майданчиків пам’яті, і жодного музею, спеціально побудованого для цього, поки немає. Новий музей міг би висвітлювати не лише події Майданів, а й ширше коло тем, пов’язаних із боротьбою українців за свободу.

Same event, other desks

Story file →