Wireva

Директор Музею Революції Гідності розповів, чому досі не побудовано музей Майдану

В.о. гендиректора Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Ігор Пошивайло пояснив, чому будівництво музею досі не почалося, та що зроблено для збереження пам'яті про Майдан.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Напередодні Дня Гідності та Свободи, який Україна відзначає 21 листопада, директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло розповів, що після ухвалення законопроєкту, підтриманого президентом Володимиром Зеленським у травні, будівництво музею Майдану так і не почалося. Головна причина, за його словами, полягає в тому, що державного фінансування на будівництво немає.

Пошивайло пояснив, що на Алеї Небесної Сотні біля Екуменічного храму Архістратига Михаїла оновлено меморіальний простір. Там відреставрували капличку та дубовий хрест, який перебував у критичному стані, і встановили граніту меморіальну стелу з портретами героїв та QR-кодами, що дозволяють дізнатися більше про життєпис кожного з них. Оновлений простір планують відкрити 21 листопада. Також до травня 2027 року заплановано експонувати стелу з білого граніту, що стала частиною проєкту, який переміг у міжнародному архітектурному конкурсі на меморіал у 2018 році.

Головною перешкодою, за словами директора, є статус територій. Меморіальна територія на Алеї Героїв Небесної Сотні досі заарештована за клопотанням Офісу Генпрокурора через незавершені слідчі дії та відсутність вироків винним у розстрілах на Майдані. Тому стелу планують встановити поблизу Жовтневого палацу, де має постати будівля музею. За словами Пошивайла, у майбутньому будівля і стела створять єдиний меморіальний простір.

Він розділив два складники Національного меморіального музейного комплексу. Меморіал Героїв Небесної Сотні мав бути споруджений на колишній вулиці Інститутській, від Хрещатика до вулиці Ольгинської, з гранітною стелою, алеєю з лип і місцями для вшанування біля каплички. Будівля музею біля Жовтневого палацу не заарештована, і проєктування там почали у 2021 році. Проте повномасштабне вторгнення зупинило роботи через брак фінансування. Ухвалений закон дозволив використати матеріали, уже закуплені для будівництва.

За оцінками, наведеними директором, проєктні роботи у 2021 році коштували близько 50 мільйонів гривень, а саме будівництво — близько мільярда гривень. За проєктом німецьких архітекторів має постати шестиповерхова будівля площею 27 тисяч квадратних метрів із сучасною інфраструктурою. Пошивайло також згадав про поширювані до повномасштабної війни твердження, що побудова музею та меморіалу змінить автентичність території і ускладнить притягнення винних до відповідальності. За його словами, цей наратив, імовірно, генерували в Росії.

Пошивайло сказав, що щороку слідчі та Офіс Генпрокурора звітують про виконану роботу, але судових рішень досі немає. Він назвав необхідною судову реформу, адже однією з вимог Майдану була зміна судової системи, яка так і не виконана. За його словами, українське правосуддя й досі залишається на рівні, який він описав як «Україну Януковича».

Із початком повномасштабної війни робота комплексу змінилася. Частина співробітників пішла добровольцями на фронт, а решта команди займалася евакуацією колекцій, адже існувала загроза їх знищення. Ще з літа 2021 року закордонні колеги застерігали готуватися, оскільки Музей Майдану входить до переліку установ, що мають бути ліквідовані в разі окупації Києва. Разом із партнерами з перших днів великої війни було створено громадську ініціативу «Штаб порятунку спадщини», яка долучилася до евакуації колекцій та гуманітарної допомоги закладам по всій Україні. Команда також документувала пошкоджені об'єкти та збирала докази злочинів росіян проти української культури.

За цей час колекція музею майже подвоїлася. Колеги з фронту надсилають багато речей, зокрема комендантам Помаранчевої революції передали унікальний архів штабу та велике фотопанно, а колекція поповнилася розписаною каскою Романа Ратушного, в якій він був на Майдані. Пошивайло зазначив, що значні зусилля спрямовано на фандрейзинг і залучення партнерів, зокрема іноземних, щоб мати змогу функціонувати. Він також наголосив, що в Україні бракує сучасних майданчиків пам'яті, і наявний музей міг би висвітлювати не лише події Майданів, а й ширше коло тем, пов'язаних із боротьбою українців за свободу.

Same event, other desks

Story file →