Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв виступив із прямою погрозою на адресу Литви, заявивши, що країна «зникне з карти світу», якщо на її території буде розміщено ядерну зброю. Про це повідомляють російські пропагандистські медіа, цитуючи заяву посадовця, зроблену під час його візиту до Північно-Західного федерального округу, який межує з Литвою.
Медведєв наголосив, що Москва розглядатиме розміщення ядерного озброєння в балтійській державі як підставу для військової відповіді. «З того, що я розумію, Литва говорила про можливість розміщення будь-якої зброї, включно з ядерною, на своїй території. Якщо, не дай Боже, щось подібне станеться, і нам доведеться реагувати на їхні дії, ніхто не стане на їхній захист», — заявив він. За його словами, у такому разі Росія нібито буде змушена вжити заходів у відповідь.
Окремо заступник голови Ради безпеки РФ торкнувся питання статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає принцип колективної оборони НАТО. Він стверджує, що ця стаття «не буде застосована» у разі російської відповіді на дії Литви. «Відомо, що стаття 5 Північноатлантичного договору не буде застосована. Усі це визнають, тому що якщо вона буде застосована, це стане глобальною катастрофою, планетарного масштабу», — цитують Медведєва. Він також додав, що «за них ніхто не заступиться» і що «навіть якщо там буде випалене поле, жодні інші країни за них воювати не стануть».
Ці заяви пролунали на тлі активного обговорення в Литві можливого скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї. Комітет Сейму з питань права та правопорядку підтримав відповідну ініціативу: за неї проголосували семеро членів комітету, двоє виступили проти. Раніше, у червні 2026 року, міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що Вільнюс веде переговори з американською стороною щодо можливого розміщення ядерної зброї США на території балтійської країни. На початку липня Сейм розпочав процедуру скасування статті 137 Конституції, яка забороняє розміщення на території країни військових баз інших держав та ядерної зброї.
Спікер литовського парламенту Юозас Олекас наголосив, що чинна заборона більше не відповідає геополітичним реаліям, а норма робить країну «білою вороною» серед партнерів по Альянсу в питаннях стримування російської агресії. За його словами, парламент планує взимку остаточно скасувати конституційну заборону на розміщення зброї масового знищення. Заради голосування за відповідну поправку планується продовжити осінню сесію Сейму щонайменше до 13 січня 2027 року. «Ймовірно, передбачені нами графіки та терміни законотворчості змусять нас трохи продовжити осінню сесію, щоб ми могли ухвалити саме цю статтю Конституції», — сказав Олекас під час засідання старост парламентських фракцій.
Варто зазначити, що погрози з боку Москви лунають не вперше. 11 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков виступив із заявою, що в разі розміщення ядерного арсеналу Литва потрапить під приціл російської ядерної зброї. Одразу після цього очільник Кремля Володимир Путін заявив, що Росія нібито «ніколи не загрожувала» європейцям, а погрози з боку Москви буцімто є вигадкою.
Тим часом у Європі триває ширша дискусія про ядерну оборону. Через агресію РФ в Україні та постійний дрейф Трампа від НАТО європейські країни розглядають різні засоби для зміцнення безпеки. Наприклад, наприкінці червня 2026 року президент Фінляндії Олександр Стубб офіційно підписав поправки до закону про ядерну енергетику, що остаточно дозволило ввезення, транзит та зберігання ядерної зброї на території країни в рамках інтеграції до оборонної системи НАТО. Польща та Франція розпочали конкретні переговори про «ядерну парасольку», провівши перше засідання спеціальної координаційної групи. Також Берлін офіційно погодився брати участь у навчаннях французьких стратегічних ядерних сил. Досі країни діяли окремо, але тепер спільна стратегія має зміцнити стабільність у ЄС.