Сейм Литви планує взимку остаточно скасувати конституційну заборону на розміщення на території країни зброї масового знищення. Про це повідомив спікер парламенту Юозас Олекас під час засідання старост парламентських фракцій.
За словами голови Сейму, заради голосування за відповідну поправку осінню сесію парламенту планується продовжити щонайменше до 13 січня 2027 року. «Ймовірно, передбачені нами графіки та терміни законотворчості змусять нас трохи продовжити осінню сесію, щоб ми могли ухвалити саме цю статтю Конституції», — сказав Олекас.
Чинна стаття 137 Конституції Литви забороняє перебування на території республіки зброї масового ураження та іноземних військових баз. Олекас підкреслив, що Литва з таким конституційним обмеженням «у контексті НАТО виглядає як біла ворона». За його словами, пріоритетом держави в нинішній ситуації є збереження миру, для чого важливе стримування, найбільшу ефективність якого забезпечує ядерна зброя.
Для зміни основного закону за поправку мають двічі проголосувати щонайменше 94 депутати зі 141 з інтервалом у три місяці. Ініціативу підписали близько 50 парламентарів майже з усіх політсил, крім представників опозиційної партії «Світанок Німану».
Президент Гітанас Науседа у липні скликав зустріч із керівниками парламенту та уряду, а також головами парламентських фракцій, після чого заявив про досягнення широкої згоди щодо того, що це конституційне положення застаріло і має бути скасоване. У травні голова Сейму Юозас Олекас заявив, що в нинішній геополітичній ситуації варто розглянути можливість внесення змін до конституції, щоб дозволити розміщення ядерної зброї в Литві.
Міністр оборони Литви Робертас Каунас підтвердив, що Вільнюс веде переговори з американцями щодо розміщення ядерної зброї США на території балтійської країни. У червні Фінляндія скасувала заборону на ввезення та зберігання ядерної зброї на території країни. Водночас медіа повідомляли про вивчення Сполученими Штатами можливості розміщення ядерного арсеналу в кількох додаткових країнах на східному фланзі НАТО.
Комітет Сейму з питань права та правопорядку підтримав відповідну ініціативу. За неї проголосували семеро членів комітету, двоє виступили проти.
На тлі дискусії в Литві щодо можливого скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв пригрозив Литві наслідками. Він заявив, що Москва може розглядати розміщення ядерної зброї в Литві як підставу для військової відповіді. «З того, що я розумію, Литва говорила про можливість розміщення будь-якої зброї, включно з ядерною, на своїй території», — сказав Медведєв.
За його словами, у разі такого розвитку подій Росія нібито буде змушена реагувати. «Якщо, не дай Боже, щось подібне станеться, і нам доведеться реагувати на їхні дії, ніхто не стане на їхній захист», — заявив він. Медведєв також стверджує, що стаття 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає принцип колективної оборони НАТО, нібито не буде застосована у разі такого сценарію. «Відомо, що стаття 5 Північноатлантичного договору не буде застосована. Усі це визнають, тому що якщо вона буде застосована, це стане глобальною катастрофою, планетарного масштабу», — стверджує Медведєв. Після цього він виступив із прямою погрозою на адресу Литви: «Литва зникне з карти світу».
Через агресію РФ в Україні та постійний дрейф Трампа від НАТО в європейських країнах розглядають різні засоби для ядерної оборони. Наприклад, наприкінці червня 2026 року президент Фінляндії Олександр Стубб офіційно підписав поправки до закону про ядерну енергетику. Цей крок остаточно дозволив ввезення, транзит та зберігання ядерної зброї на території країни в рамках інтеграції до оборонної системи НАТО. А Польща та Франція почали конкретні переговори про «ядерну парасольку». Сторони провели перше засідання спеціальної координаційної групи. Також Берлін офіційно погодився брати участь у навчаннях французьких стратегічних ядерних сил. Досі країни діяли окремо, але тепер спільна стратегія має зміцнити стабільність у ЄС.