У Києві на вулиці Юрія Шумського в ніч на 1 вересня 2026 року сталася перестрілка між співробітниками Служби безпеки України та військовослужбовцями спецпідрозділу «Тимур» Головного управління розвідки Міноборони. Інцидент у мирному кварталі на Березняках став фіналом заплутаного протистояння, в якому були викрадення, стеження, засідки та оточення цілого району.
За даними «Української правди», події почалися 23 серпня, напередодні Дня Незалежності. Троє чоловіків атлетичної статури перестріли заступника командира «Російського добровольчого корпусу» з бойової роботи Степана Каплунова біля його будинку, запакували в стару BMW X5 та вивезли в невідомому напрямку. Відео цього затримання згодом з'явилося на сайті Радіо NV. Публічних повідомлень від правоохоронних органів не було, тому побратими Каплунова забили на сполох.
Командир спецпідрозділу «Тимур» із позивним Тимур звернувся до керівника ГУР генерала Олега Іващенка з проханням вжити заходів, адже доля бійця залишалася невідомою. Ті, хто здійснював затримання, були без розпізнавальних знаків, авто також не мало маркувань. Було незрозуміло, чи це затримання силовиками, чи реальне викрадення з метою катування або вбивства. Відповідь керівника ГУР виявилася ухильною: він дав зрозуміти, що керівництво в курсі ситуації й розбереться, а командиру варто заспокоїтися та «не лізти туди».
Така реакція обурила Тимура. Згідно із законом та неписаними правилами між спецслужбами, якщо одна структура затримує працівника іншої, це має відбуватися за участі представників внутрішньої безпеки того органу, де служить затриманий. Командир «Тимура» звернувся до внутрішньої безпеки ГУР, але і там про затримання нічого не дізнався. Після консультацій із командою колишнього керівника він вирішив працювати через внутрішню безпеку ГУР і фіксувати все рапортами та зверненнями, щоб створити офіційний документообіг.
Після кількох днів митарств усередині системи друзі й адвокати викраденого Каплунова подали заяву про викрадення до Національної поліції. Відтоді події почали розгортатися стрімко. Коли Нацполіція зареєструвала заяву, відразу ж було відкрите провадження Головним слідчим управлінням СБУ, але не через викрадення, а щодо підготовки терористичного акту. Як з'ясується за кілька годин, Каплунова цей час утримували таки в СБУ.
Увечері того ж дня оперативна група Служби разом із самим «тимурівцем» несподівано приїхала за місцем його проживання на Шумського для проведення невідкладних слідчих дій. Як зафіксовано на відео з камери спостереження, приблизно о 23-ій годині СБУ разом із Каплуновим приїхали на локацію. Це показало, що Каплунов живий, що він був затриманий СБУ, а не викрадений росіянами, і що разом зі співробітниками СБУ на слідчі дії приїхали двоє представників внутрішньої безпеки ГУР.
За даними високопоставленого джерела в СБУ, незадовго до початку слідчих дій неподалік від місця збору двом співробітникам внутрішньої безпеки ГУР показали Каплунова та дали можливість поспілкуватися. Після цього вони всі разом із оперативною групою піднялися до помешкання бійця РДК для проведення обшуку. Ця деталь чітко дає зрозуміти: керівництво ГУР було в курсі всієї ситуації. Водночас побратимів Каплунова та його командирів тримали в абсолютному незнанні, що й стало однією з причин подальшого загострення.
Саме на вулиці Шумського, біля будинку № 10, близько 23:22 розпочалася перестрілка. За словами очевидців, пролунала автоматна черга та крики. Для мешканців навколишніх будинків це стало шоком, адже Київ ще з 2022 року не є прифронтовим містом, і ближнього автоматного бою тут не мало б бути. У перестрілці брали участь як українські правоохоронці зі Служби безпеки, так і військові з підрозділу «Тимур» ГУР Міноборони.
Конфлікт на найвищому політичному рівні та кадрові наслідки цієї історії ще належить оцінити. Наразі відомо, що напруга всередині системи переросла у відкрите протистояння зі стрільбою в мирному кварталі на Лівому березі столиці. Хто першим почав стріляти та хто чий агент, наразі офіційно не підтверджено. Розслідування триває.