У 1970-х і на початку 1980-х Opel пропонував не просто купе в різних сегментах, а й гарячі версії кожної моделі. Саме ці машини — Kadett B Rallye, Commodore A GS/E, Manta A GT/E, Kadett C GT/E та Manta B 400 — зібрали разом, щоб нагадати, якою була спортивна історія бренду до переходу на передній привід. Усі п'ять автомобілів мають задні колеса, що ведуть, адже першим швидким передньопривідним Opel став Kadett D GT/E.
Найзухваліший із п'ятірки — Kadett B Rallye 1900 зразка 1971 року. Його зовнішність навіть сьогодні виглядає агресивніше за Manta 400 і Speedster Turbo: великі фари, широкі шини, лічильник Halda Twinmaster і каркас безпеки. Але це не прикраси, а справжнє ралійне спорядження. Чотирициліндровий мотор із карбюраторами Weber, запозичений у Rekord C Sprint, форсували з 90 до 106 кінських сил, аби він відповідав очікуванням ралійних пілотів. Автомобіль омологували для участі в Group 1 чемпіонату серійних турингових машин.
За кермом Kadett B Rallye доводиться працювати: 1,9-літровий двигун неохоче набирає обертів і по-справжньому оживає лише після 4 000 обертів за хвилину. Зате кермо пряме й не вимагає надзусиль, а великий триспицевий обід дозволяє водієві підтягнутися для кращого огляду. У поворотах автомобіль стабільно ковзає прямо, а збільшений 60-літровий бак у багажнику не провокує задню вісь до зриву. Хто ж шукає компроміс між спортом і комфортом, тому варто придивитися до Commodore GS/E.
Commodore A GS/E 1971 року — це елегантний м'язистий GT, хоч і позначений літерами GS/E, а не GT/E. Літера E означає «Einspritzung», тобто інжекцію. У 1970 році електронне впорскування пального було майже таким самим екзотичним, як висадка на Місяць, і до того його мали лише Admiral і Diplomat. Під капотом — 2,5-літрова шістка потужністю 150 кінських сил, що дозволяла розганятися до майже 200 км/год. Це більше ніж на 40 сил і на 0,6 літра об'єму, ніж у Kadett Rallye, але в спринті обидва автомобілі йдуть нарівні. Лише на максимальній швидкості GS/E відривається, натомість програє конкуренту в гальмівному шляху.
Commodore GS/E отримав амортизатори Bilstein, сталеві спортивні колеса, додаткові галогенні фари та передній спойлер. Матово-чорна решітка радіатора, яка колись здавалася трохи показною, тепер виглядає привабливо, а стриманий хром гармонує з темно-червоним кольором Tarragona. Відсутність центральної стійки створює майже кабріолетне відчуття, коли відкрити бічні вікна й люк. Шасі та сидіння налаштовані на комфорт, а от коробка передач, як і в Kadett, вирізняється неточністю. Мотор гнучкий: може працювати тихо, але при глибокому натисканні на газ демонструє характер. Максимальну потужність він видає лише під 6 000 обертів, що підтверджує спортивну натуру, проте справді спортивним автомобілем GS/E назвати не можна.
Manta A GT/E 1975 року та Kadett C GT/E 1978 року на папері близькі за характеристиками: 106 і 105 кінських сил відповідно. Це ті самі задньопривідні купе, які сьогодні вважаються класикою Opel і досі цінуються колекціонерами за поєднання доступної ціни та спортивної техніки. Завершує зібрання Manta B 400 1983 року — омологаційна версія, створена для ралі, яка уособлює найрадикальніший етап розвитку марки. Разом ці п'ять моделей показують, що у 70-х і на початку 80-х Opel умів поєднувати повсякденні купе зі справжніми гарячими версіями, які й досі звучать музикою для прихильників марки.