Президент США Дональд Трамп розкритикував Нобелівський комітет після того, як йому не присудили Нобелівську премію миру. Про це він написав у соціальній мережі Truth Social, поширивши допис, у якому комітет звинувачується в тому, що він «зганьбив себе остаточно».
Премію миру цього року отримала південноафриканська правозахисниця та юристка Наві Піллай. У дописі, який поширив Трамп, її названо «затятою ненависницею Америки та Ізраїлю». Піллай відома своєю роботою в міжнародних судових інституціях, зокрема як колишня суддя Міжнародного кримінального суду.
Трамп давно публічно висловлював бажання отримати Нобелівську премію миру. Після оголошення лауреатки він не вперше вдався до різкої критики на адресу комітету, який ухвалює рішення про присудження нагороди.
Того ж дня адміністрація США оголосила про запровадження масштабних санкцій проти Міжнародного кримінального суду. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон прагне демонтувати трибунал через його розслідування щодо США та їхніх союзників, зокрема Ізраїлю.
«Ми заборонимо транзакції з цим судом-ізгоєм, відрізавши його від ресурсів і паралізувавши його здатність діяти проти нас», — сказав Рубіо у відеозверненні, опублікованому в соціальних мережах. Він також заявив, що США та американський народ не підпадають під юрисдикцію цього суду.
Санкції позбавляють Міжнародний кримінальний суд доступу до американських фінансових послуг, технологічних компаній і навіть можливості використовувати долар США. Американським компаніям і громадянам, які мають ділові зв’язки із судом, дано шість місяців на згортання такої діяльності.
Міжнародний кримінальний суд засудив ці заходи як атаку на верховенство права та основи міжнародного порядку. «Це спроба перешкодити відправленню правосуддя та завадити суду робити те, для чого його було створено», — йдеться в заяві суду. У ній наголошується, що санкції «завдають удару по простому принципу, що ніхто не стоїть над законом».
Президентка Міжнародного кримінального суду Томоко Акане, громадянка союзної для США Японії, заявила, що суд продовжить виконувати свій мандат «незалежно та неупереджено, діючи виключно на основі закону та доказів, заради незліченних жертв тяжких злочинів». Вона також закликала інших членів суду до підтримки.
Правозахисні організації також засудили санкції. «Ця екзистенційна атака має зазнати поразки», — заявила старша директорка Amnesty International Еріка Гевара Росас. За її словами, держави повинні вжити конкретних заходів, щоб протистояти цим обмеженням і захистити суд.
Нідерланди, які приймають Міжнародний кримінальний суд, готувалися до такого кроку протягом кількох тижнів. Одним із можливих заходів пом’якшення санкцій є так званий блокуючий статут ЄС, який може захистити європейський персонал суду, забороняючи європейським компаніям виконувати американські вимоги. Міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен назвав блокуючий статут «ядерною опцією» у протидії можливим санкціям, але зазначив, що Нідерланди ведуть переговори з Єврокомісією, щоб за потреби ухвалити його швидко.
У спільній заяві Канада, Данія, Німеччина, Франція, Італія, Японія, Нідерланди та Велика Британія висловили рішуче несприйняття американських санкцій. «Ми продовжимо спільно працювати над підтримкою важливої роботи суду, дотриманням міжнародної системи, заснованої на правилах, і просуванням відповідальності», — йдеться в заяві. Країни застерегли, що санкції, якщо їх буде введено в дію, суттєво вплинуть на роботу суду, його відданих співробітників та їхні родини.
Рубіо закликав союзників США приєднатися до американських дій. «Якщо вони цього не зроблять, Сполучені Штати продовжать свою кампанію з демонтажу Міжнародного кримінального суду, частина за частиною, доки американцям більше не загрожуватиме небезпека», — сказав він.
Цього року низка країн вийшла зі складу Міжнародного кримінального суду, зокрема Венесуела і Чад. Острівна держава Науеру в Тихому океані стала останньою, хто оголосив про вихід.