Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час офіційного візиту до Німеччини закликав до припинення бойових дій в Україні та переходу до дипломатичних переговорів. Про це він заявив на спільній пресконференції з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні.
Токаєв наголосив, що негайне завершення війни вважає нереалістичним, але виступає за «заморожування» бойових дій. «Я говорив про заморожування бойових дій на території України, щоб перейти до процесу дипломатичних чи будь-яких інших переговорів. Ось наша позиція», — сказав президент Казахстану. Він також зазначив, що кожна країна має зберігати свою територіальну цілісність.
Водночас Токаєв висловився на підтримку очільника Кремля Володимира Путіна, назвавши його «видатним державним діячем» та найбільш прийнятною політичною постаттю і для Центральної Азії, і для Європи, і для всього світу. За його словами, він вдячний Путіну за розуміння його особистої позиції щодо війни в Україні.
Попри похвалу на адресу російського лідера, президент Казахстану наголосив, що Астана від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну дотримується положень Статуту ООН. «Ми з великою повагою ставимося до українського народу, його історії, культури, традицій і, звичайно ж, до української мови», — заявив він.
Токаєв також пояснив, чому Казахстан прагне зберігати дружні відносини з Росією. За його словами, держави мають спільний кордон протяжністю 7597 кілометрів, а в Казахстані проживає 2,7 мільйона етнічних росіян і діє православна церква. «Усі ці моменти потрібно враховувати. Не можна рубати з плеча. Казахстану потрібні мир і стабільність. Без цього ми ніколи не будемо успішною країною», — зазначив він.
Це вже не перша подібна заява Токаєва. Раніше, під час особистої зустрічі з Путіним, він пропонував «заморозити» війну Росії проти України та повернутися до умов переговорів у Стамбулі 2022 року. Тоді ж він заявляв, що йому досі не зрозуміла причина російської агресії проти України.
Окрім того, Казахстан нещодавно запровадив нові правила в'їзду для росіян. Тепер їм доведеться платити за електронний дозвіл на перетин кордону, а сама система передбачатиме створення цифрового профілю з біометричними даними.
Заяви Токаєва пролунали на тлі продовження активної фази війни та дискусій про можливі формати переговорів. Казахстан, який межує з Росією та має значну російську діаспору, намагається балансувати між збереженням добросусідських відносин із Москвою та дотриманням міжнародних принципів, зокрема Статуту ООН. Позиція Астани щодо «заморожування» конфлікту викликає різні оцінки: одні вбачають у ній спробу дипломатичного посередництва, інші — прагнення уникнути загострення з Кремлем.
Варто зазначити, що подібні заклики до припинення вогню без виведення російських військ часто критикують як спробу зафіксувати окупацію частини українських територій. Водночас офіційна позиція України залишається незмінною: мир можливий лише на основі поваги до суверенітету та територіальної цілісності держави.
Під час візиту до Берліна Токаєв також обговорив із Мерцом питання двосторонньої співпраці, економічних зв'язків та регіональної безпеки. Деталі цих переговорів наразі не розголошуються. Німеччина, як один із ключових партнерів Казахстану в ЄС, зацікавлена у стабільності Центральної Азії та диверсифікації енергетичних і торговельних маршрутів.
Заяви казахстанського лідера вже викликали жваву реакцію в міжнародних медіа та серед аналітиків. Експерти зазначають, що Казахстан намагається зберегти простір для маневру між Росією, Китаєм і Заходом, не відмовляючись від багатовекторної політики. Водночас публічна похвала Путіна на європейській площадці може ускладнити сприйняття Астани як нейтрального посередника.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції Москви, Києва та західних партнерів. Наразі офіційних коментарів із Кремля щодо нових заяв Токаєва не надходило.