Європейська комісія готує масштабну реформу методів ухвалення рішень у Євросоюзі, яка може суттєво прискорити вступ України до блоку. Про це повідомляє Rapporteur. Реформа передбачає обхід національних вето та запровадження нових гарантій верховенства права.
План реформи наступного тижня представить президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Мета — підготувати Союз до розширення до понад 30 членів без внесення змін до Лісабонського договору. Наразі на порядку денному — вступ до ЄС Чорногорії та Албанії.
Два внутрішні проєкти документів пропонують використовувати правові перехідні положення для скасування вимоги одностайності серед 27 країн протягом численних проміжних етапів вступу країни-кандидата. Цей захід, який вимагатиме одностайного узгодження, може значно пришвидшити процес подання заявок таких країн, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі вони стикаються з блокуванням з боку невеликої кількості членів ЄС.
Комісія пропонує застосовувати нижній поріг кваліфікованої більшості — 15 країн, що представляють дві третини населення блоку. «У міру розширення Союзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме», — йдеться у внутрішньому документі. Тому перехідні положення в договорах ЄС дозволяють назавжди змінити правила голосування з певних політичних сфер з одноголосності на голосування кваліфікованою більшістю.
Нинішні члени ЄС опиратимуться нововведенням, побоюючись втратити своє право вето. Хоча в проєкті передбачено «аварійне гальмо», яке уряд може активувати при загрозі «життєво важливим національним інтересам».
Ще одна суперечлива пропозиція означатиме, що лише дві третини країн ЄС отримають європейського комісара після розширення Союзу. За нинішнього складу з 27 країн дев'ять держав мали б відмовитися від направлення свого представника до Брюсселя. Очікується, що це засмутить менші держави-члени, які традиційно стверджували, що їхній вплив у Брюсселі зменшився з розширенням клубу.
У проєктах документів пропонується, що нових членів можуть тримати на випробувальному терміні десять або довше років. Протягом цього періоду вони будуть під посиленою увагою з боку Брюсселя. Покарання протягом випробувального терміну може містити позбавлення права голосу в Раді та фінансові санкції згідно з нещодавно запровадженими «фінансовими» та «інституційними гарантіями».
Нові члени повинні будуть підписати юридично обов'язкове «тимчасове зобов'язання» не блокувати рішення, узгоджені рештою ЄС. Також будуть збережені стандартні тимчасові гарантії щодо приєднання до ключових сфер політики ЄС. Ще «фінансова гарантія» дозволить Комісії карати нових членів, якщо вони відступлять від демократичних та судових стандартів. Нові члени також повинні будуть приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС, до вступу.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз розробляє спеціальні дорожні карти для України, Чорногорії, Молдови та Албанії. Документи мають визначити конкретні кроки та орієнтовні терміни завершення переговорів щодо вступу до ЄС. Крім того, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що вступ України до Євросоюзу до 1 січня 2027 року, про який говорив президент Володимир Зеленський, нереалістичний.