Президент США Дональд Трамп заявив, що забороняє медіаорганізаціям CNN, MS NOW і Politico доступ до Білого дому. Про це він повідомив у п'ятницю, 18 вересня 2026 року. Заява стосується трьох видань, які регулярно висвітлювали роботу адміністрації та політичні процеси у Вашингтоні.
Трамп не вперше вдається до обмежень проти медіа, які, на його думку, висвітлюють його діяльність упереджено. Раніше він уже позбавляв окремі редакції доступу до пресцентру Білого дому та скасовував акредитацію журналістів. Нинішнє рішення розширює цю практику на три впливові медіа одночасно.
Заборона викликала жваву дискусію про її правові підстави. Американські юристи та медіаексперти зазначають, що питання доступу преси до Білого дому регулюється складною сумішшю конституційних норм, адміністративних правил і судових прецедентів. Перша поправка до Конституції США гарантує свободу преси, але не дає автоматичного права на фізичний доступ до будівлі Білого дому чи на участь у пресбрифінгах.
Водночас суди раніше вже розглядали подібні справи. У кількох рішеннях зазначалося, що довільне позбавлення акредитації може порушувати права журналістів, якщо воно не має чіткого обґрунтування. Це створює правову невизначеність, яка може призвести до нових судових позовів з боку постраждалих медіа.
Представники CNN, MS NOW і Politico на момент публікації заяви не надали офіційної реакції. Очікується, що редакції можуть оскаржити рішення в суді або звернутися до професійних об'єднань журналістів. Асоціації преси в США традиційно виступають проти обмеження доступу до органів влади, наголошуючи, що це звужує можливості громадськості отримувати незалежну інформацію.
Рішення Трампа також може вплинути на порядок висвітлення роботи Білого дому іншими медіа. Якщо заборона залишиться чинною, журналісти цих трьох видань не зможуть бути присутніми на брифінгах, мати доступ до пулу преси та отримувати оперативні коментарі від адміністрації. Це ускладнить для них перевірку фактів і підготовку матеріалів з перших джерел.
Питання свободи преси в США останніми роками стало предметом гострих політичних суперечок. Адміністрації різних рівнів неодноразово звинувачували у вибірковому підході до акредитації журналістів. Правозахисні організації закликають до прозорих правил доступу, які б не залежали від політичних уподобань.
Наразі невідомо, чи має заява Трампа негайну юридичну силу, чи є політичною декларацією. Білий дім не оприлюднив офіційного документа про зміну правил акредитації. Юристи припускають, що остаточне рішення може бути оскаржене в судовому порядку, і справа може дійти до апеляційних інстанцій.
Ситуація розвивається на тлі загального загострення відносин між адміністрацією та провідними медіа. Спостерігачі відзначають, що подібні кроки можуть мати довгострокові наслідки для стандартів висвітлення влади в США та для довіри громадськості до офіційних джерел інформації.