Український гірничо-металургійний комплекс опинився в стані «ідеального шторму»: посилення російських обстрілів, блокада морських портів і стрімке зростання логістичних витрат призвели до обвалу виробництва. У серпні випуск сталі та металопрокату скоротився вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 277 і 270 тисяч тонн відповідно. За перші 15 днів вересня експорт залізної руди та чорних металів залізницею впав у 2,5 раза.
Галузь, яка торік сформувала 6% ВВП, 13% усіх валютних надходжень і 2,5 млрд доларів відрахувань до бюджетів, тепер сама потребує порятунку. Протягом січня–липня держбюджет отримав від видобутку залізних руд, металургійного виробництва та виготовлення готових металевих виробів 27 млрд гривень. Криза зачіпає й інші сектори, зменшує надходження до державного та місцевих бюджетів, а для міст, де підприємства є містоутворюючими, удар особливо відчутний.
Протягом серпня–вересня Росія значно посилила атаки на металургійні підприємства. У серпні було здійснено дві атаки на «Запоріжсталь» (група «Метінвест»). Після повторного удару балістичними ракетами 27 серпня підприємство вимушено зупинило роботу. Внаслідок обстрілів загинули працівники, понад 20 осіб зазнали поранень, були пошкоджені енергетична та транспортна інфраструктура, а також доменне й коксівне виробництво.
У середині минулого місяця росіяни атакували найбільше металургійне підприємство України — «ArcelorMittal Кривий Ріг». Загинули двоє людей, 13 працівників і підрядників отримали поранення, підприємство частково зупинило роботу. 12 вересня балістичних ударів знову зазнали «Запоріжсталь» та підприємство в Кривому Розі. Таким чином, ворог зупинив або обмежив роботу двох заводів, які разом виробляють понад 70% української сталі.
На початку вересня було атаковано «Каметсталь» (Кам'янське, Дніпропетровська область, структура «Метінвесту»). Там також є загиблі та поранені, пошкоджено аглодоменне виробництво, енергетичну й транспортну інфраструктуру, комбінат повністю зупинив роботу. У ніч на 5 вересня атаки зазнав Дніпровський металургійний завод групи DCH Олександра Ярославського — без жертв, але з пошкодженням адміністративних і промислових об'єктів. За публічними даними, повністю зупинилися «Запоріжсталь» та «Каметсталь».
У структурі «Метінвесту» наразі працюють лише Центральний і Північний гірничо-збагачувальні комбінати — на 50% потужності. Південний ГЗК зупинений через блокаду портів, Інгулецький комбінат законсервовано ще раніше через високу вартість електроенергії. Ще до нової хвилі ударів, у кінці липня, припинився експорт залізної руди та металопродукції через порти Великої Одеси — Чорноморськ, Одесу та «Південний».
Після цього галузь почала налагоджувати альтернативну логістику: залізничні маршрути через західний кордон, експорт через порти на Дунаї та автомобільні поставки. Проте, за оцінками аналітиків, альтернативні маршрути можуть вивезти максимум 50% тієї продукції, яку відправляли через порти Великої Одеси, і за доступні потужності металургам доводиться конкурувати з аграріями. Тож реальна пропускна здатність цих шляхів, імовірно, буде ще меншою.
До обстрілів і блокади моря додалися підвищення тарифів «Укрзалізниці», висока вартість електроенергії, квоти та вуглецевий податок (CBAM) для доступу на ринок ЄС. Уряд має зробити низку внутрішніх кроків: страхування, кредитування, антидемпінгове розслідування — та розширити доступ української металопродукції на європейський ринок. Пріоритетом є стабілізація тарифів «Укрзалізниці», для чого необхідно задіяти допомогу міжнародних партнерів.
Мінекономіки вже працює над покращенням умов вуглецевого податку та готує програму страхування воєнних ризиків для промисловості. Окремим кроком має стати постанова Кабміну, яка задасть рамку для порятунку галузі та додасть впевненості інвесторам. Від того, наскільки швидко ці рішення будуть ухвалені, залежить не лише доля металургії, а й стійкість усієї української економіки.