Аеропорт Санкт-Петербурга призупинив роботу через атаку безпілотників. За даними сервісу Flightradar24, кілька літаків, які мали приземлитися в місті на березі Балтійського моря, змушені були кружляти в повітряному просторі на схід від мегаполіса. Офіційного підтвердження атаки або можливих пошкоджень наразі немає.
Аналітики мережі Faytuks Network повідомляють, що Фінляндія обмежила повітряний рух над східною частиною Фінської затоки. Це сталося на тлі повідомлень про безпілотники, які прямували в бік Санкт-Петербурга.
Тим часом президент США Дональд Трамп різко розкритикував відновлення українських ударів по російських нафтопереробних заводах. В інтерв'ю телеканалу Newsmax він назвав це «ганьбою», заявивши, що атаки призводять до зростання світових цін на енергоносії. Трамп також звинуватив українського президента Володимира Зеленського в меншій готовності до переговорів порівняно з кремлівським лідером Володимиром Путіним. «Я вважаю, що насправді обидва хочуть, щоб це закінчилося. Але, на мою думку, мати справу із Зеленським складніше, ніж із Путіним», — сказав Трамп.
У ніч на 16 жовтня українські безпілотники завдали ударів по промислових та складських об'єктах у Ростовській області на півдні Росії. Про це повідомив губернатор регіону Юрій Слюсар у Telegram. За його словами, внаслідок атаки виникла пожежа, одна людина постраждала.
Тієї ж ночі російські війська атакували об'єкт критичної енергетичної інфраструктури в Києві та області. Міністерство енергетики України повідомило, що частина споживачів у столиці та регіоні залишилася без електропостачання. Відновлення розпочнеться, щойно дозволить безпекова ситуація. У Києві, області та інших регіонах було оголошено повітряну тривогу через загрозу дронів.
Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що через пошкодження енергооб'єкта в кількох районах міста впав тиск води. Крім того, уламки безпілотників впали на подвір'я приватного будинку, спричинивши пожежу на першому поверсі.
Напередодні, 15 жовтня, російські дрони атакували два хімічні танкери біля румунського узбережжя Чорного моря. Сім моряків вважаються зниклими безвісти. За даними румунської влади, судна перебували поблизу гирла Сулінського каналу — важливого експортного маршруту для України через Дунай. Один із танкерів знаходився в територіальних водах Румунії, інший — трохи за їх межами. Представник НАТО заявив, що дрони були російського походження. Президент Румунії Нікушор Дан підтвердив атаки, але утримався від прямого звинувачення Росії.
За останні десять днів щонайменше п'ять інших вантажних суден були уражені поблизу узбережжя Румунії та Болгарії — членів НАТО. За даними місцевої влади, щонайменше 23 моряки вважаються зниклими або загиблими. «Ситуація в Чорному морі серйозна», — заявив президент Дан. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після зустрічі з Даном і прем'єр-міністром Болгарії Руменом Радевим зазначив, що альянс за потреби адаптує свою стримувальну та оборонну позицію.
Через повторювані російські удари по українських чорноморських портах Київ дедалі більше залежить від дунайських портів і судноплавних маршрутів поблизу узбережжя Румунії та Болгарії. Зростання кількості атак на торговельні судна викликає занепокоєння щодо експорту зерна з регіону. Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою нещодавно назвала Чорне море «найсмертоноснішим морем наразі за кількістю жертв серед моряків за останні місяці». За словами прем'єр-міністра Болгарії Радева, лідери країн ЄС мають намір обговорити можливий мораторій на атаки на цивільні судна в Чорному морі.
Тим часом у Берліні російський опозиціонер Михайло Ходорковський заявив журналістам, що не поділяє побоювань, ніби після Путіна до влади в Росії прийде ще радикальніший правитель. «Я не очікую, що після нього прийде щось гірше. Усе, що можна погіршити, Путін зробить сам», — сказав він. Ходорковський висловив скепсис щодо завершення війни в Україні та великого конфлікту між Росією і Європою, поки Путін залишається при владі. «Чи помре Путін на посаді? Дуже ймовірно», — додав він.