У Бундестазі розпочалися дебати щодо масштабної реформи німецьких спецслужб, яка передбачає розширення повноважень Федеральної розвідувальної служби (BND) та Федерального відомства захисту конституції (BfV). Мета реформи — посилити боротьбу зі шпигунством, саботажем, терористичними загрозами та кібератаками. Проте вже на першому читанні стало зрозуміло, що думки в парламенті щодо обсягу нових прав кардинально розходяться.
Представники правлячої коаліції ХДС/ХСС та СДПН, а також «Зелених» переконані, що спецслужби потребують додаткових інструментів для захисту від гібридних загроз. Міністерка у справах канцелярії Ніна Варкен (ХДС) наголосила, що окрім простого виявлення загроз, необхідно мати можливість, зокрема, «вимикати сервери державних хакерських угруповань». Речник СДПН із внутрішніх справ Себастьян Фідлер зазначив, що йдеться не лише про відсіч гібридним атакам з боку Росії, а й про протидію китайському шпигунству. За його словами, реформа також має зменшити поточну залежність від іноземних партнерських служб.
Водночас у лавах опозиції та навіть серед частини коаліційних партнерів лунає критика. Віце-голова фракції «Зелених» Константин фон Нотц підтримує реформу в принципі, але вважає плани уряду щодо розширення можливостей BfV надмірними. Він прогнозує, що коаліція зазнає поразки в разі перевірки закону Федеральним конституційним судом. Водночас фон Нотц пропонує перетворити BfV на «центральний орган із контррозвідки», оскільки окремі федеральні землі, як-от Бремен чи Саарланд, неспроможні виконувати це завдання належним чином.
Готфрід Куріо з «Альтернативи для Німеччини» (AfD) різко розкритикував плани, заявивши, що BfV отримає право таємно проникати до помешкань, а також втручатися в роботу ноутбуків і мобільних телефонів. Він назвав це перетворенням внутрішньої спецслужби на «Штазі 2.0». Водночас AfD підтримує надання BND оперативних спроможностей. Представниця Лівої партії Клара Бюнгер заявила, що «тут зневажають основні права», та нагадала про помилки й відкриті питання в роботі BfV у контексті правотерористичного угруповання NSU. За її словами, якщо реформу буде реалізовано, співробітники відомства «бачитимуть усе, що ви думаєте, відчуваєте і робите, а ви ніколи про це не дізнаєтеся».
Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт (ХСС) відкинув критику з боку AfD та Лівої партії, назвавши її «однаковими хибними відповідями від правого та лівого краю». Він наголосив на необхідності протидіяти гібридним загрозам, які поєднують саботаж, шпигунство та дезінформацію. Як приклад уряд розглядає інцидент у Лейпцигу, який приписують Росії: 4 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле було виявлено дрон зі вибухівкою.
Наразі BND підпорядковується Федеральній канцелярії, а нагляд за BfV здійснює Міністерство внутрішніх справ. Реформа покликана не лише розширити повноваження, а й чіткіше розмежувати відповідальність. Очікується, що подальші парламентські слухання визначать остаточний обсяг змін, які можуть суттєво вплинути на баланс між безпекою та громадянськими свободами в Німеччині.