Україна може відповісти на роботу станцій ретрансляції, які використовуються для зв'язку та керування російськими реактивними безпілотниками з території Білорусі, у непублічний спосіб. Про це заявив посол з особливих доручень Олександр Чорногор, коментуючи дані моніторингових каналів про активність таких станцій.
За словами дипломата, йдеться про чутливу тему, яка стосується безпосередньо безпеки та обороноздатності. Публічне обговорення конкретних заходтів у відповідь може бути недоцільним, оскільки розкриває логіку дій української сторони. Водночас Чорногор наголосив, що Україна не залишає поза увагою факти використання білоруської території для потреб російських військових операцій.
Раніше, 17 вересня, український моніторинговий канал «ЄРадар» повідомив, що протягом минулого та поточного тижнів у Білорусі було зафіксовано роботу чотирьох станцій ретрансляції для зв'язку та керування реактивними безпілотними літальними апаратами. Ці станції, за даними моніторингу, забезпечують стійкий канал обміну даними між операторами та дронами, що дозволяє коригувати їхній курс і завдання в режимі реального часу.
Використання ретрансляторів на території Білорусі суттєво розширює зону дії російських безпілотників. Воно дозволяє долати обмеження прямої видимості та підтримувати зв'язок на значних відстанях, зокрема над територією України. Саме тому подібні об'єкти розглядаються як складова інфраструктури, що безпосередньо впливає на перебіг бойових дій.
Тема залучення Білорусі до російських військових операцій неодноразово порушувалася на міжнародному рівні. Українська сторона наголошує, що використання повітряного простору та території сусідньої держави для запусків дронів і підтримки зв'язку з ними є порушенням принципів міжнародного права та створює додаткові загрози для регіональної безпеки.
Заява посла Чорногора вказує на те, що Київ розглядає різні формати реагування, але не схильний оприлюднювати їх заздалегідь. Такий підхід відповідає практиці, коли чутливі безпекові рішення ухвалюються без широкого анонсування, щоб зберегти їхню ефективність. Водночас публічна фіксація роботи ретрансляторів залишається важливим інструментом привернення уваги міжнародних партнерів.
Моніторингові дані про чотири станції в Білорусі з'явилися на тлі продовження російських атак із використанням безпілотників. Українські військові та експерти неодноразово зазначали, що саме ретрансляційна інфраструктура дозволяє окупантам утримувати контроль над дронами на далеких дистанціях і завдавати ударів по об'єктах у глибині української території.
Питання реакції на такі дії залишається предметом дискусій як у військових, так і в дипломатичних колах. Публічні заяви офіційних осіб зазвичай зважені, адже йдеться про чутливі безпекові питання. Водночас сам факт визнання можливості непублічної відповіді свідчить про те, що Україна володіє інформацією про ці об'єкти та оцінює варіанти протидії.
Наразі офіційних деталей про конкретні заходи не наводиться. Посол Чорногор обмежився загальною тезою про можливість непублічної реакції, не уточнюючи ані термінів, ані характеру дій. Це залишає простір для подальших рішень залежно від розвитку ситуації та оцінки загроз.
Для України важливо, щоб міжнародні партнери також звертали увагу на використання білоруської території для потреб російської армії. Київ послідовно наполягає на тому, що такі дії не повинні залишатися без наслідків, і закликає до посилення тиску на Мінськ. Водночас конкретні кроки у відповідь можуть залишатися поза публічним полем, що відповідає логіці безпекових рішень у воєнний час.