Міжнародний проєкт «Українська історія: глобальна ініціатива», заснований 2023 року бізнесменом і філантропом Віктором Пінчуком під науковим керівництвом історика Тімоті Снайдера, переходить до нового етапу — підготовки книжкових видань і масштабної цифрової платформи. Про це стало відомо під час третьої щорічної конференції Ініціативи, яка відбулася 14–16 вересня 2026 року в Києві.
Проєкт об'єднує близько 200 дослідників з різних країн. Їхня мета — створити всеосяжну історію України від доісторичних часів до сьогодення, розглядаючи минуле українських земель і людей у широкому контексті світової історії. Як пояснив Снайдер у вступному слові, амбіція полягає в тому, щоб розповісти всебічну історію України через історію світу та комплексну історію світу через історію України.
Конференція була організована у незвичному для академічного середовища форматі. Замість традиційних презентацій зі слайдами учасники протягом трьох днів працювали над спільними дослідженнями: обговорили 58 наукових праць у межах 58 тематичних семінарів. Кожен семінар об'єднував авторів та їхніх колег для аналізу проєктів текстів, критичного обговорення історичних інтерпретацій та пошуку зв'язків між різними епохами. Онлайн-участі не передбачалося — акцент зробили на особистому спілкуванні, спільному читанні й обміні ідеями.
Для багатьох учасників зустріч стала нагодою знову побачити колег, з якими вони працюють від початку проєкту, а також познайомитися з новими дослідниками, які долучилися цього року. Дискусії відображали одну з головних цілей Ініціативи: створити працю, яка відповідатиме високим академічним стандартам і водночас буде цікавою та доступною для широкої аудиторії. Йдеться не про спрощення академічної мови, а про створення історичних оповідей, які допоможуть читачам зрозуміти, чому історичні події мають значення, як пов'язані між собою різні епохи та регіони і яким чином минуле України є частиною ширшої історії людства.
Рішення провести конференцію в Києві мало особливе значення в умовах загострення російських атак на українську столицю. Для міжнародних учасників поїздка стала можливістю безпосередньо відчути реалії життя України під час війни, а для українських дослідників — нагодою продовжити наукову роботу попри виклики воєнного часу. Канадська журналістка й старша наукова співробітниця Школи глобальних справ і державної політики Манка при Університеті Торонто Сьюзан Боннер, яка цього року долучилася до Академічної ради проєкту, дісталася Києва з тривалими затримками: її подорож перервала російська атака дронів на залізничну інфраструктуру поблизу українсько-польського кордону. У статті для Policy Magazine вона поділилася враженнями від поїздки країною, що перебуває у стані війни.
У заключному слові Тімоті Снайдер наголосив, що наукова співпраця сьогодні є протидією ізоляції, надмірній спеціалізації, залякуванню, деморалізації та нігілізму. Водночас, за його словами, мета зустрічі полягала не лише у протистоянні цим викликам, а й у спільному творенні нового — спільноти, заснованої на інтелектуальному обміні, взаємній підтримці та відданості пошуку історичної істини. «Ми працюємо над формуванням спільноти, — сказав він, — а також над утвердженням принципу, що ми можемо прагнути наукової істини й робити це разом».
Протягом останніх трьох років дослідники вивчали теми, що охоплюють тисячоліття історії: археологію, міграції народів, культурні та релігійні взаємодії, політичні процеси й численні зв'язки між Україною та рештою світу. Київські дискусії засвідчили прогрес у перетворенні окремих досліджень на цілісну історичну оповідь. Тепер автори переходять до завершення досліджень, опрацювання академічних відгуків і підготовки текстів до публікації. Під час конференції дослідники також зустрілися з членами редакторської команди на чолі з Тімоті Снайдером, щоб узгодити подальшу роботу над виданнями та цифровою платформою, яка має зробити історію України доступною для аудиторії в усьому світі.