Українська журналістка Вікторія Рощина, яка загинула в російському полоні у віці 27 років, може посмертно отримати звання Героя України. Відповідне звернення Верховної Ради до Президента України було підтримано ще півтора року тому, але досі не розглянуте. Про це йдеться у колонці на сайті «Української правди».
Вікторія Рощина народилася на Запоріжжі. У жовтні 2026 року їй мало б виповнитися 30 років. Після початку повномасштабного вторгнення вона залишилася в рідній області, щоб документувати російські злочини. Уже в березні 2022 року журналістка опинилася в російському полоні в окупованому Бердянську. Її затримали на 10 днів, а звільнили після запису відео, де вона під тиском заявляла, що не має претензій до російської сторони.
Попри пережите, восени 2022 року Міжнародний жіночий медіафонд (IWMF) відзначив Рощину премією Courage in Journalism Award за мужність у журналістиці. Але навіть після побуту в російському полоні вона вирішила повернутися на окуповані території. Влітку 2023 року журналістка вирушила до Енергодара, Мелітополя та Маріуполя, щоб висвітлювати життя людей під російською окупацією. За тиждень зв'язок із нею обірвався. Згодом стало відомо, що вона вдруге потрапила до рук окупантів.
У полоні з Вікторією поводилися жахливо. За свідченнями в'язнів СІЗО №2 у Таганрозі, росіяни під'єднували електричний струм до її вух, били та залишали ножові порізи. Через нелюдські умови та систематичне виснаження вона важила менше ніж 30 кілограмів і не могла самостійно підняти голову з подушки. 13 вересня 2024 року відбувся обмін полоненими, але без Віки. А 10 жовтня її батькові надійшов лист від Міноборони РФ із повідомленням, що дівчина померла 19 вересня під час етапування.
Тіло журналістки повернули в лютому 2025 року. Російська сторона передала останки під маркуванням «невстановлена особа чоловічої статі». У тілі загиблої не було головного мозку, очних яблук та частини трахеї. Експертиза Офісу генерального прокурора України підтвердила збіг ДНК на 99%.
Постать Вікторії Рощиної стала прикладом мужності та боротьби за правду. Парламентська асамблея Ради Європи започаткувала щорічний захід Victory for Victoria Day. Генеральна доповідачка ПАРЄ з питань безпеки журналістів Петра Баєр зазначила: «Можна вбити журналіста, але не можна вбити правду». У Чехії Рощину посмертно відзначили правозахисною премією Homo Homini.
В Україні Вікторія Рощина досі не отримала звання Героя України (посмертно). Однією з причин називають те, що їй уже присвоєно орден Свободи. Однак в історії України вже були випадки, коли людину посмертно нагороджували однією відзнакою, а згодом — і званням Героя. Наприклад, письменник Володимир Вакуленко, закатований росіянами на Харківщині, у січні 2024 року отримав орден «За заслуги» III ступеня, а у жовтні 2025 року — звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Так само 16-річний Степан Чубенко з Краматорська, убитий проросійськими бойовиками у 2014 році, спершу отримав орден «За мужність» III ступеня, а згодом — звання Герой України.
На думку автора колонки, присвоєння Рощиній звання Героя України — це не лише питання моралі та справедливості. Це важливий іміджевий крок для держави, який покаже світові, наскільки Україна цінує правду та свободу слова. Крім того, це посилить тиск на міжнародну спільноту щодо звільнення всіх українських журналістів із російського полону. За даними Інституту масової інформації, сьогодні в російських тюрмах перебуває щонайменше 27 українських журналістів.
Автор колонки наголошує, що російський полон буквально вбиває, і якщо не повернути всіх додому, жертва Вікторії може бути не останньою. Саме тому він направив повторний запит до Президента України з вимогою розглянути питання про присвоєння Вікторії Рощиній звання Героя України (посмертно).