Президент Росії Володимир Путін заявив, що, попри мільярдні збитки від українських атак на нафтопереробні заводи та критичну інфраструктуру, Росія має достатньо ресурсів для продовження війни. Виступаючи на Східному економічному форумі у Владивостоці, він наголосив, що російська економіка перебуває у «абсолютно стабільному стані», визнаючи певні труднощі, але запевняючи, що ситуація контролюється.
Водночас Путін висловив думку, що зараз існує можливість для мирної угоди з Україною. За його словами, кілька країн, зокрема США та Китай, готові підтримати мирне врегулювання. «Зрештою, проблему мають вирішити самі сторони конфлікту — Росія та Україна», — цитує його видання Handelsblatt. Він подякував усім, хто намагається сприяти врегулюванню, і відповів ствердно на питання про наявність шансу на мир.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також висловив обережний оптимізм у Києві. Він заявив, що очікує на «нову динаміку в мирних зусиллях» і повернення до активної фази політико-дипломатичної взаємодії в багатьох столицях світу, не наводячи деталей. Глава МЗС Індії Субраманьям Джайшанкар під час візиту до Києва запропонував посередництво своєї країни, зазначивши, що Індія готова допомогти, якщо це буде потрібно.
Попри ці сигнали, обидві сторони продовжують звинувачувати одна одну у ворожих діях. Путін заявив, що контакти з Києвом тривають, але «переважно через спецслужби». Він назвав нещодавні українські атаки на торговельні судна та загрози цивільній авіації «актами державного тероризму», що, за його словами, ускладнює перспективи двосторонніх мирних переговорів.
Президент України Володимир Зеленський попередив авіакомпанії та страховиків про те, що українські дрони роблять російський повітряний простір небезпечним, але наголосив, що Київ атакує лише військові цілі. Україна також звернулася до Міжнародної організації цивільної авіації з вимогою заборонити польоти в повітряному просторі Росії. Путін, своєю чергою, заявив про необхідність посилення російської протиповітряної оборони та закликав компанії захищати цивільну інфраструктуру.
Перед виборами до Держдуми, запланованими на 18-20 вересня, Путін спростував чутки про можливу мобілізацію після голосування. Він назвав їх «дезінформаційною кампанією» противника, спрямованою на вплив на результати виборів і дестабілізацію ситуації в Росії. Він запевнив, що «немає жодного сценарію, який би вимагав мобілізації», і стверджував, що люди добровільно підписують контракти на участь у війні.
Натомість правозахисники повідомляють про масовий тиск на чоловіків із метою змусити їх підписувати такі контракти. За їхніми даними, університети іноді шантажують студентів, компанії примушують співробітників до відправлення на фронт, а поліція може підкидати наркотики, щоб потім погрожувати кримінальним переслідуванням. Відомі випадки, коли кадрові агентства видавали шукачам роботи договори, які насправді виявлялися зобов’язанням брати участь у бойових діях.
Путін також відкинув чутки про можливе вилучення заощаджень громадян через фінансові проблеми, назвавши їх «дурними фейками». Незалежні економісти, однак, зазначають, що Росія поки що має ресурси для продовження війни, хоча визнають наявність бюджетного дефіциту. Сам Путін визнав дефіцит, але применшив його значення, не навівши конкретних цифр.