Відновлення української металургії потребуватиме не лише ремонту зруйнованих підприємств, а й залучення європейського фінансування, технологій та створення спільних промислових кластерів з ЄС. Про це під час Експортного форуму «Української правди» розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз.
За його словами, галузь зараз перебуває під одночасним тиском російських атак, блокади чорноморських портів і торговельних обмежень ЄС. Через проблеми з морською логістикою Європейський Союз фактично залишився головним ринком для експорту української руди та металопродукції, тому українські виробники потребують пом’якшення квот і механізму CBAM. «У нас не працюють порти, підприємства зазнають ударів. Єдиний шлях експортувати хоча б щось, руду чи металопрокат, це Європа. Тож не варто застосовувати до нас такі самі обмеження, як до всіх інших», — зауважив він.
Водовіз пояснив, що ситуацію ускладнює необхідність одночасно фінансувати відновлення після російських атак і вкладати кошти в декарбонізацію відповідно до вимог ЄС. Він нагадав, що у 2022–2025 роках Євросоюз виділив 9 млрд євро десяти найбільшим металургійним підприємствам на адаптацію до вимог щодо викидів CO₂. «Тепер від нас вимагають того самого. Але ми маємо спочатку відбудувати підприємства, а потім ще знайти кошти на декарбонізацію. Тому ми вже перебуваємо в нерівних умовах», — зазначив Водовіз.
Окремим викликом залишається втрата виробничих потужностей: внаслідок російських атак в Україні вже зруйновано близько 60% сталеливарних потужностей. Ще одна проблема — відтік кваліфікованих працівників із прифронтових міст, без яких перезапустити виробництво буде складно. «Ми зможемо відновити виробництво, якщо відбудуємо підприємства й знайдемо людей», — наголосив він.
Одним із механізмів відновлення Водовіз назвав створення спільних промислових кластерів України та ЄС. Вони, за його словами, можуть допомогти залучати інвестиції та технології, а також інтегрувати українські підприємства в європейські виробничі ланцюги. «Нам потрібно якнайшвидше рухатися до створення кластерів, яких вимагає ЄС, і працювати з європейськими партнерами над узгодженням законодавства», — сказав він.
Водночас він зауважив, що євроінтеграція для промисловості — це не лише нові правила й обмеження, а й можливість отримати доступ до дешевшого фінансування, сучасних технологій і великого європейського ринку. На його думку, для відновлення галузі потрібен комплексний підхід: відбудова підприємств, збереження людей, доступ до ринку ЄС і спільні інвестиційні механізми з європейськими партнерами.
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) в Україні запрацював із 1 січня 2026 року. Це вуглецеве мито на імпорт до ЄС таких товарів, як сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній і водень. Галузеві експерти та аналітики неодноразово попереджали про негативні наслідки його впровадження для промисловості й економіки держави загалом. Водночас Єврокомісія не передбачила для України винятку з CBAM, хоча країна має на нього право через форс-мажорні обставини — повномасштабну війну.
За оцінками GMK Center, через нові квоти ЄС Україна може втратити 850 млн — 1 млрд доларів валютної виручки, ще 400–450 млн доларів становитиме втрата експорту через дію механізму європейського екомита. Ці втрати, за даними дослідників, можуть сягнути понад 1 млрд доларів до кінця року.