Український шеф-кухар Андрій Мацюта, який кілька років працював особистим кухарем у родині українського мільйонера в Дубаї та стажувався в закладах світового рівня, переконаний: вітчизняні ресторани вже здатні конкурувати з найкращими, однак для прориву їм потрібно перестати наслідувати інших і сформувати власну ідентичність. Своїми спостереженнями він поділився в інтерв'ю виданню Wave.
Мацюта зізнався, що шлях у професію розпочався не з престижних кухонь, а з будівництва та роботи в закладі на вокзалі, де він готував гарячі бутерброди. Ще в шкільні роки він допомагав вітчиму будувати кафе в хуторі за 70 км від Києва, а згодом вирішив опановувати кулінарну справу. Перше місце роботи в Києві не відповідало його амбіціям, тож він швидко зрозумів, що хоче більшого, і почав свідомо будувати кар'єру в гастрономії.
Проривом стала пропозиція працювати особистим шефом у родині українського мільйонера в Дубаї. За словами Мацюти, ця робота передбачала повну організацію харчування: від закупівлі продуктів і вибору посуду до приготування страв, де б не перебували роботодавці. В одній родині він пропрацював три роки, фактично створюючи вдома невеликий ресторан. Шеф наголосив, що така робота дає суперстабільний дохід, страхування та бонуси, однак має й зворотний бік — постійне перебування в домі роботодавця та життя не власним життям, а життям тих, на кого працюєш.
Зароблені кошти Мацюта вкладав у професійний розвиток, зокрема відкладав на автомобіль і квартиру, а під час відпусток роботодавців використовував вільний час для гастрономічних подорожей. Це дозволило йому потрапити на кухні ресторанів, відзначених зірками Michelin, і побачити їхню роботу зсередини. Одним із найбільших вражень стало те, що на таких кухнях він не знайшов ножів, що здивувало його на початку стажування.
Шеф переконаний, що в Україні вже є заклади, які за рівнем могли б претендувати на зірки Michelin, однак для приходу міжнародного гіда важливі безпека та розвиток туризму. Він також зазначив, що іноземного колегу насамперед повів би не до преміального ресторану, а в автентичні місця, де за їжею стоять якісний продукт і людина, яка щиро живе своєю справою. На думку Мацюти, українській гастрономії варто відмовлятися від копіювання чужих стандартів і натомість розвивати власну ідентичність, знайомлячи світ із локальними продуктами та традиційною кухнею.