Уряд оновив правила бронювання працівників на критично важливих підприємствах. Для оборонної та енергетичної сфер встановлено обмеження: раніше можна було бронювати 100% військовозобов’язаних працівників, тепер ця частка не може перевищувати 95%. Водночас створено Координаційний центр, який розглядатиме статуси критичності, квоти та додаткові перевірки компаній. Редакція DOU зібрала коментарі ІТ- та deftech-об’єднань, щоб з’ясувати, що зміниться для технологічних компаній і до яких ризиків це може призвести.
Для ІТ-компаній головна зміна стосується не кількості працівників, які можна забронювати, а самої процедури. Як і раніше, критично важливі компанії можуть бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників. Але отримати або підтвердити статус критично важливого підприємства тепер може бути складніше, адже заявки додатково розглядатиме Координаційний центр. У Асоціації IT Ukraine пояснюють, що профільним органом для визначення критичності ІТ-компаній залишається Мінцифри. Основний потенційний ризик галузі, за їхніми словами, полягає не в автоматичному скороченні заброньованих працівників, а в ускладненні та подовженні процедури отримання чи підтвердження статусу, а також можливих змінах галузевих критеріїв.
В Асоціації вважають, що нові правила навряд чи вплинуть на бронювання окремих фахівців, зокрема розробників, інженерів, фахівців із кібербезпеки чи інших ІТ-спеціалістів. Ризик виникає на рівні підприємства загалом, якщо процедура стане складнішою чи тривалішою. Тому для галузі важливо, щоб критерії залишалися чіткими, об’єктивними та передбачуваними. Окремо представники ІТ-сектора наголошують, що за останні місяці умови бронювання змінювали вже кілька разів, а до 1 грудня уряд планує підготувати нові зміни. Вони хочуть, щоб майбутні рішення обговорювали з бізнесом ще до ухвалення: саме компанії можуть практично оцінити, як механізми працюватимуть і які ризики створюють.
У Мінцифри повідомили DOU, що протягом 10 днів міністерство має подати оновлені критерії, за якими компанії отримуватимуть статус критично важливих. Ці критерії не будуть пов’язані з резидентством у Дія.City. Далі Координаційний центр розгляне їх і або погодить, або поверне на доопрацювання. Після погодження Мінцифри та інші міністерства затвердять критерії своїми наказами. У міністерстві додають, що представників ІТ-галузі вже залучили до обговорення.
Щодо квот у оборонній і енергетичній сферах, то Міноборони або Міненерго можуть дозволити бронювати понад 95% працівників, врахувавши рекомендації Координаційного центру. Для збільшення квоти потрібне обґрунтування, однак у постанові не вказано, які саме аргументи мають бути. Сам Координаційний центр буде консультативним органом Кабміну: він не ухвалюватиме рішень, але зможе рекомендувати уряду підвищити квоту для конкретних підприємств за їхнім запитом. Очолять центр заступники міністрів економіки та оборони, до складу увійдуть представники Мінцифри, Міненерго, Генштабу, СБУ, ГУР та інших держорганів. Серед його завдань названо розгляд пропозицій про статус критично важливих підприємств, розгляд звернень про збільшення квот, моніторинг відомостей про військовозобов’язаних працівників, підготовку рекомендацій щодо скасування статусу та узгодження окремих критеріїв критичності. Центр також може відмовитися розглядати пропозицію про збільшення квоти.
Адвокат Іван Щеглаков пояснює, що квоту не підвищать до 100%, якщо буде встановлено, що керівник підприємства систематично порушує вимоги законодавства з військового обліку. Йдеться про два і більше документально підтверджених порушення за останні 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за них.
Оцінки виробників різняться. В Українській раді зброярів підтримують ідею індивідуального обґрунтування потреби у 100% бронюванні, але вимагають деталізувати процедуру: які документи подавати, за якими критеріями оцінюватимуть заявки і як оскаржувати відмову. Під час розгляду, на думку представників ради, слід враховувати виробничу програму, строки постачання, функції працівників і можливість їх заміни, а бронювання потрібних фахівців не повинно переривatися, поки триває очікування рішення. У ТСУ, своєю чергою, побоюються, що новий орган ускладнить процедуру та подовжить строки. Постанова передбачає стандартний розгляд протягом календарного місяця і термінові випадки у сім робочих днів за обґрунтуванням державного органу. Для підприємства, яке набирає людей під конкретний контракт, така невизначеність означає зсунуті графіки.
Для українського ринку ця історія важлива передусім як сигнал про те, що бронювання стає менш автоматичним і більше залежить від процедур. ІТ-командам варто заздалегідь перевіряти статус своєї компанії, відстежувати оновлення галузевих критеріїв від Мінцифри та закладати в планування можливі затримки з підтвердженням критичності. Оборонним підприємствам, яким потрібна квота вище 95%, варто готувати обґрунтування з виробничими показниками, адже саме за ними Координаційний центр рекомендуватиме уряду рішення.