Уряд 23 жовтня оновив правила бронювання військовозобов’язаних працівників на критично важливих підприємствах. Зміни передбачають створення Координаційного центру, обмеження квоти бронювання для оборонних і енергетичних підприємств на рівні 95 відсотків із можливістю її збільшення, а також додаткові перевірки компаній. Представники ІТ-галузі та оборонних виробників уже оцінюють, як нововведення вплинуть на їхню роботу.
Для ІТ-компаній головна зміна стосується не кількості працівників, які можна забронювати, а самої процедури. За словами представників Асоціації IT Ukraine, як і раніше, критично важливі компанії можуть бронювати до 50 відсотків військовозобов’язаних працівників. Проте отримати або підтвердити статус критично важливого підприємства тепер може бути складніше, адже заявки додатково розглядатиме Координаційний центр. Профільним органом для визначення критичності галузі залишається Мінцифри.
В Асоціації зазначають, що нові правила навряд чи вплинуть на бронювання окремих фахівців, зокрема розробників, інженерів чи фахівців з кібербезпеки. Ризик, за їхніми словами, виникає на рівні підприємства: якщо процедура отримання або підтвердження статусу стане складнішою чи тривалішою. Тому в галузі наголошують, що критерії мають залишатися чіткими, об’єктивними та передбачуваними, а адміністративні процедури не повинні створювати додаткових бар’єрів.
ІТ-компанії очікують від держави стабільних правил. За останні місяці умови бронювання змінювали вже кілька разів, а до 1 грудня уряд планує підготувати нові зміни. Представники галузі просять обговорювати подібні рішення з бізнесом ще до їх ухвалення, адже саме компанії можуть практично оцінити, як запропоновані механізми працюватимуть і які ризики можуть створити.
У Мінцифри повідомили, що протягом 10 днів мають подати оновлені критерії, за якими компанії отримуватимуть статус критично важливих. Ці критерії не пов’язані з резидентством у Дія.City. Далі їх розгляне Координаційний центр, який погодить їх або поверне на доопрацювання. Після погодження Мінцифри та інші міністерства затвердять критерії своїми наказами. У міністерстві додають, що представників ІТ-галузі вже залучили до обговорення.
Щодо оборонних і енергетичних підприємств змінилася квота. Раніше вони могли бронювати 100 відсотків військовозобов’язаних працівників, тепер встановлено обмеження не більше ніж 95 відсотків. Міноборони або Міненерго можуть дозволити бронювати понад 95 відсотків, врахувавши рекомендації Координаційного центру, якщо підприємство надасть обґрунтування. У постанові не уточнено, які саме обґрунтування мають бути подані.
Координаційний центр буде консультативним органом Кабміну. Він не ухвалюватиме рішень, але може рекомендувати уряду підвищити квоту для окремих підприємств за їхнім запитом. Очолять центр заступники міністрів економіки та оборони, до складу увійдуть представники Мінцифри, Міненерго, Генштабу, СБУ, ГУР та інших державних органів. Серед його завдань — розгляд пропозицій про надання статусу критично важливих, звернень про збільшення квот, моніторинг відомостей про військовозобов’язаних працівників, підготовка рекомендацій щодо скасування статусу та узгодження окремих критеріїв критичності.
Адвокат Іван Щеглаков пояснює, що квоту не підвищать до 100 відсотків, якщо буде встановлено, що керівник підприємства систематично порушує вимоги законодавства у сфері військового обліку, тобто за останні 12 місяців є два й більше документально підтверджених порушення та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності.
Оцінки створення Координаційного центру різняться. В Українській раді зброярів підтримують ідею індивідуального обґрунтування потреби у 100-відсотковому бронюванні, але наголошують, що процедуру потрібно деталізувати: підприємства мають розуміти, які документи подавати, за якими критеріями їх оцінюватимуть і як оскаржувати відмову. Там також вважають, що під час розгляду слід враховувати виробничу програму, строки постачання, функції працівників і можливість їх заміни, а бронювання потрібних фахівців не має переривatisя, поки триває очікування рішення.
У Тимчасовій спеціальній комісії побоюються, що новий орган ускладнить процедуру та збільшить строки ухвалення рішень. Зокрема, у постанові стандартний розгляд передбачено протягом календарного місяця, а в термінових випадках — сім робочих днів на обґрунтування державного органу. Для підприємства, яке набирає людей під конкретний контракт, така невизначеність може означати зрушені графіки.