Європейський Союз скоротив безмитні квоти на імпорт української сталі більш ніж на 50%, що створює серйозну загрозу для металургійної галузі України, яка вже перебуває у критичному стані через російські атаки. Про це заявив генеральний директор «Групи Метінвест» Юрій Риженков в інтерв'ю виданню Financial Times.
За його словами, нові правила ЄС, які набули чинності 1 липня, майже вдвічі скоротили безмитні квоти на імпорт сталі, а поставки понад встановлені обсяги обкладаються 50% митом. За оцінкою GMK Center, квота для України на рівні близько 1 млн тонн означає приблизно 60% скорочення експорту порівняно з 2025 роком. Це рішення ухвалено попри угоду про асоціацію та попередні домовленості про доступ до європейського ринку.
Останні російські атаки призвели до зупинки металургійних гігантів «Метінвесту» — «Запоріжсталі» та «Каметсталі». Зараз, за словами Риженкова, на підприємствах розбирають завали та оцінюють стан активів, щоб визначити можливість безпечного відновлення виробництва. Водночас криза галузі почалася значно раніше: до повномасштабної війни металургія забезпечувала майже 10% ВВП України та близько третини експорту. Після втрати підприємств на Донбасі та металургійних активів у Маріуполі у 2022 році ці показники зменшилися, але галузь все ще давала понад 7% ВВП та більш як 20% українського експорту.
«Щоб українська металургія могла відновитися після війни, нам потрібно розуміти, чи є ми частиною ширшого європейського ринку», — наголосив Риженков. Він зазначив, що останні рішення ЄС змушують бізнес сумніватися у доцільності нових інвестицій у металургію. Технічно металургійні підприємства можна відбудувати, але головне питання — чи матиме відновлена українська металургія можливості для збуту своєї продукції.
Очільник «Метінвесту» переконаний, що підтримка країни через обмеження доступу до ринку є менш ефективною, ніж надання можливості промисловості працювати й сплачувати податки. «Якщо ви хочете підтримати країну, краще дати можливість її промисловості працювати й сплачувати податки. Ці кошти посилюватимуть обороноздатність і економіку країни. Це ефективніше, ніж гранти чи пільгові кредити», — сказав він.
За словами Риженкова, відсутність зрозумілих перспектив доступу до ринку ЄС безпосередньо впливає на рішення про відновлення та інвестиції в українські підприємства. «Якщо ви не дасте нам надії, тоді немає сенсу в існуванні промисловості та її відновленні. Це знищить одну з важливих опор української економіки», — звернувся він до європейських політиків.
Він також наголосив, що українські металурги працюють у принципово гірших умовах, ніж більшість конкурентів на ринку ЄС: через постійні обстріли, перебої з логістикою та електропостачанням, високі енергетичні витрати й дефіцит персоналу. Понад 8,5 тис. працівників «Метінвесту» мобілізовані до Сил оборони. Тому, на думку Риженкова, застосовувати до української металургії ті самі умови, що й до виробників із країн, які не перебувають у стані війни, некоректно.
Криза галузі має прямі наслідки і для промислових міст. «У Запоріжжі «Запоріжсталь» є одним із найбільших роботодавців, у Кам'янському аналогічну роль відіграє «Каметсталь», а у Кривому Розі зайнятість значною мірою забезпечують «АрселорМіттал Кривий Ріг» та гірничо-збагачувальні комбінати Метінвесту. Якщо зупинити металургійні підприємства, економіка цих міст значною мірою теж зупиниться», — наголосив Риженков.
У «Метінвесті» вважають, що відновлення галузі має відбуватися у межах інтеграції України до спільного європейського ринку. Компанія продовжує розглядати Європу, Середземноморський і Чорноморський регіони як ключові ринки та планує відновлювати вертикальну інтеграцію європейських активів з українськими підприємствами після стабілізації ситуації.
Як повідомлялось раніше, нові захисні квоти ЄС на імпорт сталі можуть суттєво вдарити по українській металургії, яка залишається одним із ключових джерел валютної виручки та податкових надходжень для держави під час війни.