Wireva

Суперечка з Трампом підвищила довіру українців до Зеленського

Опитування KIIS показало, що після посилення тиску з боку США довіра до президента України зросла з 43% до 57%. Водночас більшість українців виступає проти поступок Москві.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Довіра українців до президента Володимира Зеленського помітно зросла на тлі загострення відносин із Вашингтоном. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (KIIS), опубліковані у вівторок. Серед респондентів, яких інтерв'ювали 8–9 жовтня, главі держави довіряли 43%. А серед тих, хто відповідав на запитання вже після посилення тиску з боку США 10–16 жовтня, рівень довіри сягнув 57% — на 14 відсоткових пунктів більше.

Між цими двома хвилями опитування пролунала заява президента США Дональда Трампа про те, що він домовився з Росією щодо російського дизельного пального. Крім того, Трамп закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Київ використовує ці атаки, щоб послабити спроможність Москви фінансувати війну.

Водночас соціологи застерігають: частково зростання може пояснюватися методологічними чинниками, і чи збережеться підвищений рівень довіри надалі, наразі невідомо. За весь період опитування з 8 по 16 жовтня Зеленському довіряли 54% респондентів, а 41% — не довіряли. Водночас переважна більшість українців не готова до поступок Москві: 73% висловилися проти поступливішого підходу Києва на переговорах із Росією, тоді як 20% підтримали такий підхід.

Тим часом американський президент Дональд Трамп заявив, що попросив російського лідера Володимира Путіна звільнити громадянина США Стівена Габбарда, який уже кілька років перебуває під вартою в Росії. За словами Трампа, настав час повернути Габбарда додому. Вчитель на пенсії у жовтні 2024 року був засуджений у Москві до майже семи років ув'язнення за нібито «найманство» на користь України. Трамп сказав, що «докладно» обговорював цю справу з Путіним, і дав зрозуміти, що найближчим часом можливий прогрес. США в минулому неодноразово обмінювалися полоненими з Росією.

Окремо Трамп закликав Україну погодитися на угоду про припинення війни з Росією. «Україна повинна хотіти закінчити цю війну», — сказав він журналістам в Овальному кабінеті. За словами Трампа, Росія має перевагу, оскільки просувається вперед, «як велика машина», і вже захопила «дуже великий шматок землі».

У дипломатичному вимірі американський посередник Стів Віткофф після зустрічі з Володимиром Зеленським та європейськими лідерами в Осло вирушив до Росії. «Стів Віткофф завтра полетить до Санкт-Петербурга, щоб провести там переговори з російським керівництвом», — заявив прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, який разом із президентом Фінляндії Александром Стуббом приймав учасників зустрічі. За його словами, там мають представити «пропозиції, напрацьовані європейськими та американськими колегами».

Учасники переговорів в Осло обговорювали, зокрема, гарантії безпеки для України, територіальні питання, санкції та європейську безпеку після війни. До розмови долучалися представники кількох європейських країн, зокрема Німеччини, а також ЄС і НАТО. «Ми готові до переговорів, — наголосив Зеленський. — Ми не програємо війну, але ми втрачаємо людські життя. І через те, що Росія нападає, ми втрачаємо людей і час».

Зеленський також подякував США за відновлення передачі розвідувальної інформації та ранніх попереджень про російські атаки балістичними ракетами. На пресконференції в Осло він заявив, що Україна не програє війну, але прагне знайти шляхи до миру, і висловив сподівання, що ключові питання завершення війни вдасться обговорити на тристоронньому саміті.

На тлі цих подій віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Пічерно оголосила голодування, щоб привернути «міжнародну увагу» до ситуації в Олешках — місті в окупованій частині Херсонської області. «Ми повинні вимагати негайного гуманітарного перемир'я, ввезення продуктів харчування й медикаментів, а також можливості безпечної евакуації цивільних, які хочуть залишити місто», — заявила вона.

Крім того, після атак безпілотників на торговельні судна біля берегів Румунії та Болгарії НАТО оголосило про відправлення «додаткових засобів» у Чорноморський регіон. За словами речниці Альянсу Еллісон Гарт, ідеться про «підтримку спостереження, розвідки та криміналістичного аналізу». Відповідну заяву вона оприлюднила після зустрічі послів країн НАТО в Брюсселі. У Болгарії ж заявили, що не братимуть подальшої участі в допомозі Україні.

Same event, other desks

Story file →