В Одесі ввечері 31 серпня триває повітряна загроза. На тлі офіційних повідомлень про ворожі цілі з боку Чорного моря з’явилася оперативна інформація про можливі пуски кількох керованих авіабомб у напрямку міста. Поки Повітряні сили не дали остаточної оцінки типу боєприпасів і місць їх падіння, говорити про перший підтверджений удар КАБами саме по Одесі слід обережно.
Проте для мешканців важливіше інше: така загроза технічно вже стала можливою.
КАБ — це загальна назва керованих авіаційних бомб. Частина російських боєприпасів створюється шляхом модернізації старих фугасних авіабомб. До корпусу додають крила, систему управління та навігаційний модуль. Після скидання бомба не просто падає, а планерує до заданого району.
Саме це дозволяє літаку не підлітати безпосередньо до цілі. Для російської авіації така схема особливо вигідна: Су-34 може залишатися на відстані від української ППО і скидати важкий боєприпас, який далі летить сам.
Кілька років тому типовою дальністю УМПК називали 60–80 кілометрів. Російський літак зазвичай піднімався на значну висоту, надавав бомбі початкову швидкість і відпускав її. Висота та швидкість напряму впливають на те, як далеко вона пропланерує.
Тепер з’явилися далекобійніші модифікації. Українське Міноборони повідомляло про 90–150 кілометрів для нових варіантів. Окремі УМПБ мають аеродинамічну схему, що більше нагадує малу крилату ракету, а деякі перспективні рішення використовують двигуни.
Через це КАБи вже не можна вважати лише зброєю фронту. 24 жовтня 2025 року три далекобійні керовані авіабомби були випущені Су-34 по цивільній інфраструктурі Одеської області. Дві українські сили збили, одна впала без наслідків.
До того найвідомішими містами, що регулярно жили під загрозою КАБів, були Харків, Суми, Запоріжжя, Херсон, Краматорськ та інші населені пункти сходу й півдня. У Харкові в липні 2025 року УМПБ-5 запускали приблизно зі стокілометрової дистанції. Після ударів були десятки поранених, серед них діти. У Запоріжжі одна з бомб влучила в житловий будинок. У Херсоні чотири КАБи за короткий час атакували центр міста.
Чому ця зброя така небезпечна для цивільних? Передусім через масу. Йдеться не про невеликий дрон із кількома десятками кілограмів вибухівки, а про авіаційну бомбу, загальна маса якої може становити 250, 500, 1000 або 1500 кілограмів і більше. Велика бойова частина створює потужну вибухову хвилю, уламкове поле і масштабні руйнування будівель.
Система наведення не робить таку бомбу безпечною для міста. Навіть відхилення на кілька десятків метрів у щільній забудові означає, що під удар можуть потрапити сусідні житлові будинки, лікарні, транспорт або люди на вулиці.
Збивати КАБ у польоті можна, але це складна ціль. Тому основний принцип протидії — змусити літак-носій триматися якомога далі. Для цього потрібні далекобійні зенітні комплекси та винищувачі з сучасними ракетами «повітря-повітря».
Допомагає й радіоелектронна боротьба. Керовані бомби використовують супутникову навігацію в поєднанні з інерціальною. Перешкоди можуть знизити точність, хоча російські виробники постійно намагаються підвищувати стійкість навігаційних антен до РЕБ.
Для цивільних правила залишаються простими: під час повітряної тривоги треба переходити в укриття і не орієнтуватися лише на звук. КАБ рухається швидко, а через велику масу наслідки близького вибуху можуть бути тяжкими навіть без прямого влучання у будинок.
Одеса вже багато разів переживала атаки ракетами і дронами. Можлива поява КАБів безпосередньо на міському напрямку означає ще один тип загрози, для якого критичними стають раннє виявлення, далека ППО і здатність відсунути російську тактичну авіацію від рубежів скидання.