Wireva

КАБи дісталися до Одеси: що змінилося у російській авіації

Увечері 31 серпня з’явилися оперативні повідомлення про пуски КАБ у напрямку Одеси. Чому раніше такі бомби були переважно загрозою прифронтовим містам, як Росія наростила дальність і що може зменшити ризик для міста.

Загроза КАБів для Одеси: чому це важливо і для Німеччини

Юлія Рядченко / Wikimedia Commons · Wikimedia — licence per file · rights

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Увечері 31 серпня Одеса знову опинилася під повітряною загрозою. Паралельно з офіційними попередженнями про повітряні цілі з боку Чорного моря з’явилися оперативні повідомлення про три пуски керованих авіаційних бомб у напрямку міста. На момент підготовки цього матеріалу Повітряні сили не оприлюднили остаточного підтвердження типу боєприпасів, їхніх траєкторій та місць падіння, тому твердження про перший удар КАБами саме по міській території Одеси ще потребує офіційного уточнення.

Але сама загроза вже не є несподіваною. 24 жовтня 2025 року Росія вперше від початку повномасштабної війни застосувала керовані авіабомби по цивільній інфраструктурі Одеської області. Тоді, за даними Повітряного командування «Південь», три бомби підвищеної дальності були випущені з Су-34. Дві знищила українська ППО, третя впала на відкритій місцевості.

Цей епізод показав головну зміну: КАБ перестав бути зброєю лише найближчої до фронту смуги.

Керована авіабомба — це важкий авіаційний боєприпас, до якого додають модуль планування, крила і систему корекції. Звичайна бомба після скидання падає майже по балістичній траєкторії. Модернізована може планерувати десятки кілометрів, коригуючи курс за навігаційними даними. Росія масово переробляє таким способом старі ФАБ різної маси і паралельно створює нові дальнобійні боєприпаси.

У 2024 році типовою для бомб з УМПК вважалася дальність приблизно 60–80 кілометрів. Для цього Су-34 мав підніматися на значну висоту і підходити відносно близько до району бойових дій. Саме тому головними жертвами КАБів стали прифронтові міста Донеччини, Харківщини, Сумщини, Запорізької та Херсонської областей.

До 2026 року ситуація змінилася. Міністерство оборони України повідомляло, що нові модифікації УМПК здатні долати приблизно 90–150 кілометрів залежно від висоти скидання і конфігурації. Це означає, що російському Су-34 або Су-35 уже не обов’язково підходити до тієї самої небезпечної межі, що раніше. Географія міст, до яких теоретично може дістати плануюча або реактивно-плануюча бомба, розширилася.

Харків відчув цю еволюцію особливо гостро. У липні 2025 року по місту застосовували УМПБ-5, які, за попередніми даними, Су-34 запускав приблизно зі стокілометрової дистанції. Під ударами опинялися житлові квартали та медичні об’єкти, десятки людей були поранені. У Запоріжжі КАБ влучав у багатоповерхівку. У Сумах бомби били по цивільній інфраструктурі. У Херсоні чотири КАБи за 15 хвилин вдарили по середмістю.

Саме в цьому і полягає небезпека такої зброї для цивільного міста. Бойова частина у сотні кілограмів створює величезну зону руйнування. Навіть якщо система наведення дає промах у десятки метрів, для щільної міської забудови це не робить удар «безпечнішим». Будинки, лікарні, транспортні вузли та люди опиняються в зоні дії вибухової хвилі й уламків.

Для Одеси нова дальність російських авіабомб означає необхідність іншої моделі захисту. Перехопити саму плануючу бомбу складно, тому найефективніший підхід — не дати літаку-носію безкарно вийти на рубіж пуску. Для цього потрібні далекобійні комплекси ППО, винищувальна авіація з ракетами великої дальності та постійне радіолокаційне спостереження за південним напрямком.

Другий рівень — радіоелектронна боротьба. Навігація сучасних російських УМПК і УМПБ спирається на супутникові та інерціальні системи, а тому придушення навігації може погіршувати точність. Росія, своєю чергою, посилює захист боєприпасів від РЕБ, тому це постійне технологічне змагання.

Третій рівень — захист людей. Якщо Одеса входить до зони реальної загрози далекобійних КАБів, час між попередженням і можливим ударом може бути коротшим, ніж під час багатьох атак дронами. Це підвищує значення доступних укриттів, швидких сповіщень і дисципліни під час тривоги.

За чотири роки повномасштабної війни Росія неодноразово розширювала дальність і набір засобів повітряного терору. Для Одеси рубіж змінився ще восени 2025 року, коли КАБи вперше застосували по цивільній інфраструктурі області. Події вечора 31 серпня можуть виявитися наступною фазою цієї еволюції — коли загроза, що давно визначає життя Харкова, Сум, Запоріжжя, Херсона та міст Донеччини, безпосередньо наблизилася до Одеси.

Same event, other desks

Story file →