Закон про оподаткування міжнародних посилок до €150 перетворився з галузевої податкової суперечки на політичне зобов’язання держави перед Європейським Союзом. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Верховна Рада повинна ухвалити зміни до жовтня, інакше наступна велика виплата макрофінансової допомоги може опинитися під ризиком. У публічній комунікації міністр говорить про близько €4 млрд.
У документах ЄС сума конкретизована: після першого траншу €3,2 млрд, який Україна отримала в червні, орієнтовний другий транш становить €3,7 млрд і очікується у вересні за виконання погоджених умов. У меморандумі про макрофінансову допомогу скасування податкової пільги для міжнародних посилок внесене до переліку таких умов. Для першого траншу достатньо було подати законопроєкт, а для другого потрібне ухвалення закону.
Це пояснює, чому питання, яке кілька місяців обговорювали переважно бізнес, маркетплейси, поштові оператори та податковий комітет, стало частиною ширшої дискусії про стійкість бюджету. Україна фінансує значну частину невійськових видатків коштом зовнішньої допомоги, вивільняючи власні доходи для оборони. Тому затримка однієї з умов може мати наслідки далеко за межами ринку дрібних онлайн-покупок.
Основна ідея законопроєкту №15112-д — обкласти ПДВ комерційні товари, які українці замовляють за кордоном, із першого євро. Нині відправлення до €150 звільнені від ПДВ. Для великих іноземних маркетплейсів передбачають модель, за якої податок сплачується в момент продажу і вже включений у кінцеву ціну. Урядовий законопроєкт №15460 має доповнити цю модель митними процедурами.
Мінфін будує аргументацію на рівності конкуренції. Український виробник продає товар із податковим навантаженням усередині країни, тоді як імпортна покупка нижче порогу отримує перевагу. У 2025 році, за підрахунками міністерства, загальна вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень становила 167,3 млрд грн. Товари на 92,9 млрд грн, або 55,5% цього обсягу, не оподатковувалися через пільгу.
Відомство очікує від зміни правил близько 10 млрд грн додаткових надходжень до бюджету. У нинішніх умовах це не просто фіскальний резерв: Мінфін прямо пов’язує додатковий ресурс із фінансуванням Сил оборони. Отже, уряд просуває реформу одночасно як засіб детінізації, підтримки внутрішнього виробника і виконання зовнішніх фінансових домовленостей.
Водночас закон не має перетворити на об’єкт оподаткування звичайні подарунки між родичами або особисті речі. Приватні некомерційні відправлення між фізичними особами до €45 планують залишити без ПДВ, як і несупроводжуваний багаж у межах €150. Окремий виняток у меморандумі передбачений для товарів безпекового й оборонного призначення.
26 серпня парламентський комітет з питань фінансів знову рекомендував основний законопроєкт до ухвалення. Після цього вирішальним стає голосування в сесійній залі. Навіть у разі швидкого прийняття система має запрацювати не раніше 1 січня 2027 року — після підготовки ІТ та учасників ринку. Але для фінансового календаря ЄС політичне рішення потрібне раніше: саме осіннє голосування покаже, чи виконує Україна одну з конкретно записаних умов наступної виплати.