Головну нагороду 83-го Венеційського кінофестивалю — «Золотого лева» — отримала дансько-єгипетська режисерка Май Ель-Тухі за фільм «Woman Unknown». Про це оголосило журі на чолі з акторкою та режисеркою Меггі Джилленгол. 49-річна Ель-Тухі стала лише восьмою жінкою в історії фестивалю, яка здобула цю відзнаку.
Стрічка «Woman Unknown» — історична драма, дія якої відбувається в Данії невдовзі після Другої світової війни. У центрі сюжету — молода данка Марі, яка готується до шлюбу зі своїм заможним роботодавцем. Її близьке соціальне піднесення опиняється під загрозою через таємницю: під час німецької окупації вона мала стосунки з німецьким солдатом. У повоєнній атмосфері, позначеній жагою помсти, героїня ризикує всім, щоб захистити свою з такими труднощами вибудувану екзистенцію від викриття.
Головну роль у фільмі виконала Матільда Арсель, яку журі відзначило призом за найкращу жіночу роль. Після завершення німецької окупації в Данії справді відбувалися насильницькі акції помсти проти жінок, які підтримували стосунки з німецькими солдатами, — цей історичний контекст ліг в основу драматургії стрічки.
Другу за важливістю нагороду фестивалю — Гран-прі журі — отримав південнокорейський фільм «Possible Love» режисера Лі Чхан Дона. Спеціальний приз журі дістався документальній стрічці «NAZA» Юваля Авраама та Рахель Сзор про ізраїльські авіаудари в секторі Гази. За найкращу режисуру відзначено Іллю Хржановського, який походить з Росії та нині живе, зокрема, у Берліні, — за фільм «Dau». Приз за найкращий сценарій отримав режисер і сценарист Стефан Брізе разом з Коралі Амедео та Олів'є Горсом за роботу «Un bon petit soldat». Найкращим актором визнано американця Джона Малковича за роль у фільмі «Wild Horse Nine».
Цьогорічний конкурс супроводжувався дискусією про структурну нерівність у кіноіндустрії. З 21 фільму основної програми лише два були зняті жінками, і Май Ель-Тухі була єдиною жінкою-режисеркою, яка працювала над своєю стрічкою одноосібно. Головуюча журі Меггі Джилленгол назвала такий стан речей структурною проблемою. Після церемонії вона зазначила, що втомилася постійно говорити про цей дисбаланс, але й надалі порушуватиме це питання, а тепер хоче «просто відзначити блискуче поставлений фільм, який подіяв на мене, як лазерний промінь».
Перемога «Woman Unknown» стала своєрідним маніфестом кіно, яке уникає простих політичних послань. Стрічка розповідає про придушення та невидимість жінок, але не пропонує однозначної оповіді про жертву й кривдника. Сам фестиваль також не оминув політичних акцентів — зокрема, показ документального фільму про Газу супроводжувався тривалими оваціями залу.
83-й Венеційський кінофестиваль розпочався 2 вересня. Разом із Каннським фестивалем він належить до найважливіших кінооглядів світу, і його рішення традиційно задають тон подальшому сезону міжнародних кінонагород.