Історія Maniac Murder Cult, або MKY, важлива для України не через чужу пропаганду і не через сенсаційні ярлики. Незалежні дослідники простежують раннє формування цієї мережі до Дніпра, а її подальша еволюція показує, як локальна субкультура насильства може вирости у транснаціональний екстремістський бренд.
Дослідники Global Network on Extremism and Technology описують MKY як мережу, що на початковому етапі сформувалася в Дніпрі й поширилася за межі України. У матеріалах групи насильство було не побічним ефектом, а способом отримати статус: учасники демонстрували напади, знущання й приниження, а членство пов’язувалося з готовністю переходити від онлайн-погроз до реальних дій.
Аналіз Combating Terrorism Center при West Point дає ще чіткішу картину світогляду MKY. У ньому поєднуються агресивний націонал-соціалізм, мізантропія, теїстичний сатанізм та езотерика, споріднена з Order of Nine Angles. Тобто ненависть до людей тут не навішаний критиками ярлик. Вона входить у набір ідей, через які насильство подається як очищення, прискорення розпаду суспільства або спосіб довести власну «силу».
У такій системі цінностей жертв обирають не випадково. Канада, вносячи Maniac Murder Cult до переліку терористичних організацій у грудні 2025 року, описала групу як нігілістичну неонацистську акселераціоністську структуру. Серед цілей насильства названі расові й етнічні меншини, євреї, бездомні, люди з психічними захворюваннями та інші, кого учасники оголошують «небажаними».
Це і є практична мізантропія: людині відмовляють у цінності не через конкретний вчинок, а через її належність до групи, вразливість або просто доступність як жертви. Садизм стає ідеологічно схваленим, а приниження слабшого — способом підняти власний статус.
Дослідники GNET проаналізували десятки відео, пов’язаних із ранньою активністю MKY, і зафіксували десятки окремих нападів у Дніпрі. Частина інформації про ранню історію мережі походить із її власних повідомлень, тому до самопрославляння групи необхідно ставитися обережно. Однак цифрові сліди, архіви публікацій і подальше міжнародне поширення дозволяють говорити про реальний український етап її становлення.
Те, що починалося як жорстока маргінальна сцена, згодом опинилося в полі зору антитерористичних служб різних країн. У США один із найвідоміших лідерів MKY Михайл Чхиквишвили у травні 2026 року був засуджений до 15 років ув’язнення. Американська прокуратура довела його участь у підбурюванні до злочинів на ґрунті ненависті та плануванні масового нападу.
Серед планів, які фігурували у справі, було отруєння цукерок для єврейських дітей. Це особливо показовий епізод: риторика про «очищення» і ненависть до «небажаних» тут переходить у конкретний задум убивства дітей, обраних через їхнє походження.
Для українського суспільства ця історія має неприємний, але важливий висновок. Радикальні мережі не обов’язково приходять ззовні у готовому вигляді. Вони можуть вирости з локальних чатів, молодіжної субкультури, спільного захоплення шок-контентом і бажанням перевірити, хто здатен на більшу жорстокість. Після цього інтернет дає їм міжнародну аудиторію, нові символи й нових ворогів.
Сатаністський компонент MKY не варто відривати від неонацизму, мізантропії та акселераціонізму. Саме суміш робить її небезпечною. Демонічна й окультна мова додає насильству ритуальності, неонацизм визначає категорії ворогів, а нігілізм прибирає останню моральну заборону: якщо світ нібито не має цінності, його руйнування можна оголосити чеснотою.
Сьогодні MKY — вже не історія про кілька агресивних підлітків із одного міста. Її назва фігурує в міжнародних терористичних списках і кримінальних вироках. Український слід у ранній історії цієї мережі варто знати саме для того, щоб не повторювати помилку, коли демонстративну жорстокість сприймають лише як підліткову позу. Іноді поза є першою сходинкою до середовища, яке системно навчає ненавидіти і завдавати болю.