У мережах, які правоохоронці США називають 764, мізантропія перестала бути лише словом із похмурого маніфесту. Вона стала практикою: знайти дитину або вразливого підлітка в інтернеті, поступово втягнути в закритий чат, отримати інтимні матеріали, а потім перетворити страх і сором на інструмент контролю.
1 вересня 2026 року ФБР повідомило, що розслідує понад 500 фігурантів по всій країні, пов’язаних із насильницькими онлайн-мережами, які зазвичай називають 764. За описом бюро, учасники таких спільнот знайомляться з неповнолітніми та іншими вразливими людьми у соцмережах і на ігрових платформах, після чого примушують їх до дедалі тяжчих сексуальних і насильницьких дій.
Схема може починатися з нібито дружньої розмови. Далі з’являються вимоги надіслати оголені фото, записати приниження, завдати собі порізів або зробити щось жорстоке з твариною. Компромат стає важелем для наступного кроку. ФБР описує випадки, коли жертв змушували до створення матеріалів сексуального насильства над дітьми, сексуальної експлуатації братів чи сестер, самоушкоджень і спроб самогубства.
Канадська влада, вносячи 764 до переліку терористичних організацій, назвала ядром її світогляду мізантропію — ненависть до людства — та нігілізм. Це важлива деталь. Насильство в такому середовищі не завжди є засобом для досягнення політичної мети. Воно саме стає метою, розвагою, доказом статусу і способом показати, що учасник нібито переступив звичайні моральні межі.
Судові справи 2026 року показують, що за цією естетикою стоять конкретні злочини. Кайла Вільяма Спитце, якого Мін’юст США називає учасником 764, засудили до 77 років ув’язнення. Серед доведених злочинів — виробництво матеріалів сексуального насильства над дітьми та поширення відео з жорстоким поводженням із тваринами.
Інший учасник мережі, Ерік Лі Медісон, отримав 30 років. За даними американської прокуратури, він сексуально експлуатував щонайменше десять неповнолітніх дівчат. Для тиску він використовував екстремальний контент, зокрема матеріали з насильством і дитячою порнографією, шантажуючи підлітків і домагаючись нових дій.
Це не схоже на класичну секту з храмом, священником і фіксованим списком членів. 764 — децентралізована екосистема нікнеймів, каналів, серверів і тимчасових груп. Саме тому її важко побачити дорослим. Підліток може сидіти вдома, ходити до школи й водночас опинитися в середовищі, де найжорстокіший контент подається як посвята, а співчуття висміюється як слабкість.
Дослідники GNET пов’язують 764 з ширшою екосистемою нігілістичного насильства та з ідейним впливом Order of Nine Angles — течії, де езотеричний сатанізм поєднується з культами насильства, соціальним дарвінізмом і крайньою дегуманізацією. Для самої 764 характерна суміш символів і запозичень: частина учасників тяжіє до сатаністської та окультної естетики, частина — до неонацизму, інші просто до нігілістичної гри з табу. Об’єднує їх не богослов’я, а готовність перетворювати чужий біль на валюту спільноти.
Саме тому найнебезпечніша риса 764 — не її назва і не символи. Це технологія руйнування особистості. Вона використовує звичайні цифрові платформи, підліткову самотність, цікавість до забороненого і страх викриття. Людину поступово підштовхують до такого вчинку, після якого їй здається, що повернення до нормального життя вже немає.
Для батьків, учителів і самих підлітків сигналами можуть бути раптові закриті онлайн-контакти, вимоги приховувати переписки, незрозумілі порізи, різка поява контенту з тортурами чи самогубствами, шантаж інтимними матеріалами. У таких випадках небезпека вже не належить до сфери «дивної субкультури». Це може бути кримінальне грумінгове середовище, де сексуальний злочинець і проповідник ненависті іноді виявляються однією людиною.
Понад 500 фігурантів у розслідуваннях ФБР означають, що йдеться не про одиничну міську легенду. Онлайн-мережі навчилися масштабувати мізантропію так само, як звичайні платформи масштабують спілкування. Тепер головна боротьба відбувається не навколо символів, а навколо доступу до дітей, їхньої довіри та здатності вчасно розірвати ланцюг шантажу.