Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що результати гуманітарної операції в Олешках можуть стати кроком до просування мирного процесу та зміцнення довіри між сторонами. За його словами, Україна вітає цю ініціативу, спрямовану насамперед на порятунок життів людей.
Гуманітарна операція в Олешках розглядається українською владою як практичний приклад того, що навіть у складних умовах можна домовлятися про конкретні дії заради цивільного населення. Саме тому, за словами міністра, її успішне завершення може відкрити шлях до нових кроків у ширшому мирному процесі. Сибіга наголосив, що така взаємодія може стати основою для подальших контактів, адже довіра є необхідною умовою для будь-яких політичних рішень у майбутньому.
Ширші дипломатичні зусилля міністр пояснив під час виступу разом із міністрами закордонних справ Фінляндії та Норвегії в Гельсінкі. Він зазначив, що Україна хоче покласти край війні, має реалістичні пропозиції та готова до часткового припинення вогню і повного припинення бойових дій, однак усе має бути справедливим. Сибіга додав, що Київ не робитиме жодних односторонніх кроків, а його позиція узгоджується з попередніми заявами Києва про готовність до переговорів.
За словами Сибіги, Україна прагне нового імпульсу в мирних переговорах із Росією та визначення нової ролі Європи в мирних зусиллях. Він повідомив, що президент Володимир Зеленський поділився своїм баченням, сигнали якого партнери мали передати безпосередньо Володимиру Путіну, і ці сигнали, за його словами, були передані. Міністр уточнив, що переговірники можуть обговорювати питання лише до певного рівня, а ключові рішення можуть ухвалювати лише глави держав. Також він заявив, що Україна готова до тристоронньої зустрічі в Еміратах, і запевнив, що Київ використає кожну нагоду, щоб наблизити мир.
Передувала цим заявам телефонна розмова, яку президент Фінляндії Александр Стубб разом із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Стьоре провів із Путіним. Про неї Стубб повідомив у вівторок. За інформацією, наведеною в матеріалах, розмову готували спільно з українською стороною. Президент Зеленський повідомив, що Стубб і Стьоре «чітко сказали» Путіну про необхідність реальних деескалаційних кроків щодо української енергетики та інфраструктури. Сибіга, своєю чергою, підкреслив, що лідери Фінляндії та Норвегії передали російському керівнику пропозиції, які були погоджені з Києвом, і що, за його оцінкою, це відповідає правильному підходу.
Водночас не всі європейські партнери однаково оцінюють такі контакти. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що дуже скептично ставиться до результатів телефонної розмови Стубба і Стьоре з Путіним, і зазначила, що ця розмова не була узгоджена з іншими європейськими країнами. Її позиція показує, що в Європі поки немає єдиного погляду на те, як саме вести діалог із Москвою та які кроки можуть дати практичний результат.
Окремо варто згадати, що про можливе перемир'я в Олешках іде мова і в інших українських медіа, які аналізують, чого прагнуть Україна та Росія на переговорах про припинення вогню в цьому районі. За їхніми оцінками, саме від практичного виконання домовленостей залежатиме, чи зможе перемир'я в Олешках стати для сторін не лише короткою паузою, а й початком ширшого процесу. Поки що джерела не подають деталей щодо остаточних умов цієї домовленості, тому подальший розвиток подій залишається предметом спостереження.