Українська металургія опинилася в нерівних умовах на європейському ринку: конкуренти з Китаю, Туреччини та країн Євросоюзу отримують суттєву підтримку від своїх урядів, що дозволяє їм знижувати собівартість продукції. Вітчизняні ж підприємства змушені купувати електроенергію за цінами, які часто перевищують вартість цього енергоносія на європейському ринку.
Уряд Китаю, який є одним із головних постачальників продукції чорної та кольорової металургії до Європи, частково або повністю прибрав оподаткування електроенергії для металургів. Як коментує заступник директора з питань розвитку «Укрпромзовнішекспертизи» Сергій Поважнюк, у деяких провінціях Китаю ціна для підприємств може опускатися до 30 євро за мегават-годину. Для порівняння, за перші 25 днів серпня середня ціна на електроенергію базового навантаження на ринку «на добу наперед» в Україні становила 126 євро за мегават-годину, свідчать дані держкомпанії «Оператор ринку».
Туреччина, також вагомий постачальник металопродукції на європейський ринок, продовжує купувати вихідну сировину в Росії зі значними знижками. Локальні виробники купують російські сляби на 100 доларів за тонну дешевше за ринкову ціну, виготовляють з них прокат і продають його на ринок ЄС. «Європа намагається з цим боротися, але на жаль немає механізму перевірити, з якої сталі був зроблений той чи інший прокат», — визнає Поважнюк.
У Євросоюзі діє програма компенсації непрямих вуглецевих витрат, яка надається підприємствам із великим енергоспоживанням та значними викидами вуглекислого газу. «У 2024 році на виплату таких компенсацій в ЄС було спрямовано 3,2 млрд євро», — коментує аналітик GMK Center, кандидат економічних наук Андрій Глущенко. У червні 2025 року європейські країни запустили ще одну програму підтримки енергоємних галузей — Clean Industrial Deal, яка передбачає фінансування таких підприємств для зниження їхніх енерговитрат до 2030 року.
В Італії з 2024 року працює програма Energy Release 2.0, яка передбачає фіксовану ціну на електроенергію для енергоємних галузей на рівні 65 євро за мегават-годину. Різниця між фактичною і фіксованою ціною покривається за рахунок державних коштів, зазначає аналітик GMK Center.
Народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський вважає, що така політика в країнах ЄС не є випадковістю. «Це результат продуманої промислової політики», — говорить він. Самостійно металургійні підприємства не зможуть протистояти конкурентам, які мають таку потужну підтримку з боку своїх урядів, додає парламентар.
Ситуацію ускладнює блокування морського експорту. Наприкінці липня Україна через російські обстріли та удари по торговельних суднах вимушено зупинила експорт аграрної та металургійної продукції через порти Великої Одеси. Альтернативні шляхи поставок залишаються досить дорогими. «У підприємств немає маржі, яка дозволяла б покривати такі логістичні витрати, експорт через західні прикордонні переходи став збитковим», — коментував президент галузевої асоціації «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
За оцінками Міжнародної торгової палати, якщо морський маршрут не буде відновлено протягом року, Україна може втратити цього року понад 10% ВВП, а експортна виручка може скоротитися приблизно на 17 млрд доларів. Складну ситуацію на морі доповнює підвищення тарифів на залізничні перевезення на 30% з початку серпня, вуглецевий податок на експорт до ЄС та постійні обстріли. На фоні цих факторів «АрселорМіттал Кривий Ріг» скорочує виробництво, а також зупинився металургійний комбінат «Запоріжсталь», який входить до групи «Метінвест».