Українські металургійні підприємства опинилися в нерівних конкурентних умовах на європейському ринку через високу вартість електроенергії та відсутність державної підтримки, тоді як виробники в Китаї, Туреччині та країнах ЄС отримують суттєві преференції від своїх урядів. Це створює системні переваги для іноземних конкурентів, які можуть пропонувати дешевшу продукцію.
За даними держкомпанії «Оператор ринку», середня ціна електроенергії базового навантаження на ринку «на добу наперед» в Україні за перші 25 днів серпня становила 126 євро за мегават-годину. Для порівняння, уряд Китаю, який є одним із найбільших постачальників металопродукції до Європи, частково або повністю скасував оподаткування електроенергії для металургів. У деяких провінціях ціна для підприємств може опускатися до 30 євро за мегават-годину, зазначив заступник директора «Укрпромзовнішекспертизи» Сергій Поважнюк.
Туреччина, також вагомий гравець на європейському ринку, продовжує купувати сировину в Росії зі значними знижками. Локальні виробники купують російські сляби на 100 доларів за тонну дешевше за ринкову ціну, виготовляють з них прокат і продають його в ЄС. «Європа намагається з цим боротися, але на жаль немає механізму перевірити, з якої сталі був зроблений той чи інший прокат», — визнає Поважнюк.
У Європейському Союзі діє програма компенсації непрямих вуглецевих витрат для підприємств із великим енергоспоживанням та значними викидами вуглекислого газу. У 2024 році на виплату таких компенсацій було спрямовано 3,2 млрд євро, повідомив аналітик GMK Center Андрій Глущенко. У червні 2025 року європейські країни запустили додаткову програму Clean Industrial Deal, яка передбачає фінансування енергоємних галузей для зниження їхніх енерговитрат до 2030 року.
В Італії з 2024 року працює програма Energy Release 2.0, що встановлює фіксовану ціну на електроенергію для енергоємних галузей на рівні 65 євро за мегават-годину. Різницю між фактичною та фіксованою ціною покривають із державних коштів. Народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський наголошує, що така політика в ЄС є результатом продуманої промислової політики, а не випадковістю. Самостійно українські підприємства не зможуть протистояти конкурентам, які мають потужну підтримку своїх урядів, додає парламентар.
Ситуацію ускладнює блокування морського експорту. Наприкінці липня Україна через російські обстріли та удари по торговельних суднах змушено зупинила експорт аграрної та металургійної продукції через порти Великої Одеси. Альтернативні шляхи поставок залишаються дорогими, а експорт через західні прикордонні переходи став збитковим через відсутність маржі, коментував президент асоціації «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
За оцінками Міжнародної торгової палати, якщо морський маршрут не буде відновлено протягом року, Україна може втратити понад 10% ВВП, а експортна виручка скоротитися приблизно на 17 млрд доларів. Додатковим тягарем стало підвищення тарифів на залізничні перевезення на 30% із початку серпня, вуглецевий податок на експорт до ЄС та постійні обстріли. На цьому тлі «АрселорМіттал Кривий Ріг» скорочує виробництво, а металургійний комбінат «Запоріжсталь», що входить до групи «Метінвест», зупинився.