Кремлівський лідер Володимир Путін заявив, що розміщення західних військових в Україні буде рівнозначним оголошенню війни Росії. Про це він сказав в інтерв'ю під час свого візиту до Нью-Делі, де бере участь у саміті БРІКС. Заява прозвучала як пряме попередження країнам Заходу на тлі продовження російської агресії проти України.
Путін прибув до індійської столиці в п'ятницю, де його зустрічали з офіційними почестями. Літак російського президента приземлився на військово-повітряній базі Палам, де його вітав державний секретар МЗС Індії Кірті Вардхан Сінгх. Місто підготували до саміту: центральні райони перекрито, вулиці прикрашені плакатами з портретами прем'єр-міністра Нарендри Моді. Для Путіна такі візити мають особливе значення, адже після початку повномасштабної війни проти України він значною мірою ізольований на Заході, тоді як в Індії його приймають як лідера великої держави.
Водночас, як зазначають оглядачі, ключове суперництво на цьогорічному саміті БРІКС точиться не навколо Путіна. Основна боротьба за вплив розгортається між Китаєм та Індією. Пекін наполягає на тому, щоб перетворити об'єднання на економічний і політичний противагу Сполученим Штатам. Індія ж прагне посилити голос Глобального Півдня, не приєднуючись до блоку, який контролювався б Китаєм. Таким чином, саміт у Нью-Делі демонструє зміщення центрів сили всередині БРІКС — від Москви до конкуренції між Пекіном і Нью-Делі.
Для Моді це створює складну ситуацію. Російська агресивна війна проти України триває, а паралельно загострення навколо Ірану дестабілізує ринки енергоносіїв та сировини. Зростання цін на енергію, продовольство та добрива особливо боляче б'є по багатьох країнах, що розвиваються. Іран, своєю чергою, вже є членом БРІКС, як і Об'єднані Арабські Емірати, чиї відносини з Тегераном серйозно ускладнені через військові дії та обстріли. Ще в травні міністри закордонних справ країн БРІКС не змогли узгодити спільну підсумкову заяву. Тепер Моді має утримувати разом держави, чиї інтереси з ключових геополітичних питань розходяться.
У цьому полягає зворотний бік розширення об'єднання. Одинадцять членів надають групі більшої економічної та демографічної ваги, але з кожною новою лінією конфлікту зменшується ймовірність спільних політичних дій. Росія та Іран хотіли б, щоб БРІКС виступав різкіше проти Вашингтона. Індія ж намагається цього не допустити. Моді регулярно стримує радикальні ініціативи, оскільки Індія розуміє об'єднання як не-західне, але не антизахідне. Вона вимагає більшого впливу для Глобального Півдня, реформ міжнародних інституцій і меншої залежності від долара, але не хоче обміняти домінування США на китайське.
Саме тому Китай залишається для Індії одночасно необхідним партнером і стратегічним суперником. Візит Сі Цзіньпіна до Нью-Делі свідчить про те, як сильно змінилися китайсько-індійські відносини. У 2020 році вони перебували на найнижчій точці після смертельних прикордонних сутичок у долині Галван, де загинули близько двадцяти індійських солдатів, а також були втрати з китайського боку. Після цього Нью-Делі заборонив китайські застосунки, зокрема TikTok, і посилив контроль за інвестиціями з КНР. Територіальний конфлікт досі не врегульований: у Гімалаях і далі стоять десятки тисяч військових, а в індійському штаті Аруначал-Прадеш зберігається напруга.
Попри це, обидві держави протягом двох років обережно стабілізують відносини. Моді та Сі у 2024 році провели формальну зустріч на саміті БРІКС у Росії. Згодом відновили прямі авіарейси, спростили візи для китайських фахівців і цього року навіть пом'якшили інвестиційні правила. Зближення Індії з Китаєм частково пов'язане з політикою Дональда Трампа: високі американські тарифи, суперечка щодо купівлі Індією російської нафти та покращення відносин США з Пакистаном посилили в Нью-Делі сумніви щодо надійності Вашингтона. Індія відповідає стратегією, яка десятиліттями визначає її зовнішню політику: не прив'язуватися остаточно, а зберігати кілька варіантів.
Для Пекіна це можливість. Чим складнішими стають відносини між Індією та США, тим меншою є загроза, що Нью-Делі надовго опиниться в таборі, спрямованому проти Китаю. Втім, про стратегічну довіру не йдеться. Моді та Сі не намагаються припинити суперництво — вони намагаються його контролювати.