Азербайджан підтримував зняття санкцій Європейського Союзу з російського бізнесмена Алішера Усманова, який має значні бізнесові інтереси в Центральній Азії та розвивав зв'язки в регіоні протягом багатьох років. Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна, присвяченому виходу Усманова та Михайла Фрідмана з-під обмежень ЄС. Туреччина також виступала за зняття санкцій із бізнесмена.
Раніше президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у листі прем'єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо зазначав, що позицію щодо Усманова підтримують Азербайджан, Казахстан, Киргизстан та Узбекистан. У регіоні Усманова розглядають як свого неофіційного амбасадора та мецената, який зв'язує Центральну Азію з Європою.
За словами джерела РБК-Україна в дипломатичних колах однієї з країн регіону, саме ці контакти могли бути використані для просування питання про зняття санкцій. «Причина в тому, що Усманов багато інвестував у Центральну Азію, має спільні інтереси з сім'єю (президента Азербайджану Ільхама — ред.) Алієва. І він використовує цей канал, щоб лобіювати зняття санкцій», — пояснило джерело.
Рішення ЄС щодо Усманова стало частиною ширшої історії перегляду санкцій проти російських бізнесменів. У центрі уваги опинився не лише він, а й Михайло Фрідман, якого також виключили зі списку обмежень ЄС. В Україні виступили проти такого рішення. Президент Володимир Зеленський заявив, що на тлі ескалації Росією війни Європа має посилювати санкційний тиск, а не послаблювати його. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга запропонував альтернативу: якщо Усманова та Фрідмана виключать із загального санкційного списку ЄС, окремі країни мають запровадити проти них власні національні обмеження.
Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що його країна єдина в ЄС виступала проти зняття санкцій з російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. За його словами, усі держави-члени ЄС домовилися, а Латвія залишилася єдиною країною, яка виступала проти скасування обмежень. Кулбергс зазначив, що Литва та Естонія, на його подив, уже погодилися виключити цих осіб із санкційного списку. Він наголосив, що країни Балтії мають дотримуватися єдиної позиції, і це питання необхідно врегулювати. «Вибір був жорстким: або зовсім погана ситуація, або просто погана», — сказав прем'єр. Його також здивувало, що інтереси Латвії фактично жодного разу не були предметом обговорення. Прем'єр зазначив, що Латвія залишилася непохитною у своїй позиції й не дала згоди, проте була змушена утриматися, а не голосувати проти рішення в цілому.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що Франція має надати детальні пояснення, чому вона наполягала на знятті санкцій з російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова. Тсахкна охарактеризував зняття санкцій з Усманова як надсилання неправильного сигналу в невідповідний момент. «Одна країна зайняла дуже жорстку позицію, заявивши, що цих двох осіб (Усманова і ще одного російського олігарха Михайла Фрідмана. — ред.) слід виключити зі списку, інакше ми фактично втратимо режим санкцій. Їм потрібно надати пояснення. Жодних детальних пояснень не було», — сказав він. Наразі жодних офіційних коментарів французької сторони з цього приводу не було.
ЄС продовжив дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців, але вилучила зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Раніше повідомлялося, що Франція наполягала на виключенні Усманова із санкційних списків, оскільки намагалась «обміняти» це рішення на визволення кількох своїх громадян, які зараз знаходяться в тюрмах Азербайджану. Україна назвала цей крок «ганебним».