Естонія вимагає від Франції детальних пояснень після того, як Париж наполіг на виключенні російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі санкційного списку Європейського Союзу. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, коментуючи рішення, яке, за його словами, стало несподіваним для багатьох союзників у блоці.
«Одна країна зайняла дуже жорстку позицію, заявивши, що цих двох осіб слід виключити зі списку, інакше ми фактично втратимо режим санкцій. Їм потрібно надати пояснення. Жодних детальних пояснень не було», — наголосив глава естонської дипломатії. Він охарактеризував дії Парижа як «абсолютно неправильне повідомлення» в неправильний час.
За інформацією Reuters, Франція шокувала своїх союзників у ЄС, коли почала домагатися зняття обмежень із підприємців, яких у Брюсселі вважають наближеними до російського керівництва. Париж, аргументуючи свою позицію, посилався на проблеми національної безпеки, однак, за словами Тсахкни, глибоких пояснень так і не прозвучало.
За даними джерел у ЄС, Франція могла зазнавати тиску з боку Азербайджану, де, як повідомляється, утримують щонайменше двох французьких громадян. Співрозмовники ЗМІ в європейських інституціях розповіли, що в приватних розмовах Париж заявляв про використання Баку фігури Усманова для «шантажу» у справі затриманих французів. Азербайджанська сторона ці звинувачення заперечує.
Усманов давно пов'язаний із розкішними активами в Західній Європі, зокрема нерухомістю на Французькій Рив'єрі. У 2022 році ЄС запровадив проти нього санкції, включивши бізнесмена до списку обмежень як одного з найбагатших росіян. Тепер же Євросоюз продовжив дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців, але водночас вилучив зі списку Усманова та Фрідмана.
Рішення викликало хвилю критики. Президент України Володимир Зеленський і глава МЗС Андрій Сибіга миттєво відреагували на крок ЄС, а українська сторона назвала його «ганебним». Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що його країна була єдиною в ЄС, хто виступав проти зняття санкцій з Усманова та Фрідмана. За його словами, Литва та Естонія, на його подив, уже погодилися виключити цих осіб із санкційного списку, і тепер країни Балтії мають виробити спільну позицію, щоб надалі не залишатися наодинці.
Низка європейських чиновників заявила, що позиція Франції поставила їх у складне становище, підірвала довіру до Парижа та ускладнила спроби Європи сформувати єдиний санкційний фронт проти Росії. Деякі з них стверджують, що скасування санкцій із політичних мотивів створює небезпечний прецедент.
Окремим тлом історії стало помилування французького бізнесмена Мартіна Раяна, який десять років перебував за ґратами в Азербайджані за звинуваченням у шпигунстві. Президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав відповідний указ 23 вересня, і бізнесмена звільнили наступного дня після того, як Усманова виключили зі списку санкцій ЄС. Цей збіг у часі посилив підозри, що рішення про зняття обмежень могло бути частиною складнішого дипломатичного торгу.
Наразі офіційних коментарів французької сторони з цього приводу не було. Естонія наполягає, що Париж має публічно роз'яснити мотиви свого наполягання, адже йдеться не лише про двох олігархів, а й про довіру до всього санкційного режиму Євросоюзу.