Сполучені Штати Америки обмежили доступ України до супутникового інтернету Starlink, що суттєво ускладнює роботу українських військових та цивільної інфраструктури. Про це повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками переговорів із президентом Франції Емманюелем Макроном. За словами глави держави, Росія користується проблемами в роботі Starlink, щоб завдавати максимальних руйнувань об'єктам, які підтримують звичайне життя українців.
Зеленський наголосив, що зустріч із французьким колегою була дуже предметною. Лідери обговорили різні шляхи протидії російському терору, який останніми днями відбувається практично безперервно. Вже цього місяця Україна отримає нові пакети допомоги для посилення української авіації. Також прискорюється робота над європейською антибалістикою — система FREYJA має запрацювати до кінця року.
Президент подякував Макрону за те, що Україна вже отримала всі обіцяні Францією ліцензії на виробництво озброєння. Тепер важливо оперативно реалізувати ці домовленості на рівні команд. Окремо Зеленський наголосив, що прямо під час їхньої зустрічі Росія завдала чергового підлого удару дроном по українській енергетиці в Луцьку. Через це в місті виникли знеструмлення. «Росія демонстративно знехтувала пропозицією американського Президента припинити вогонь по енергетиці. І зараз користується проблемами в роботі Starlink, щоб завдавати максимальних руйнувань всьому, що підтримує звичайне життя», — підкреслив президент.
Зі свого боку Емманюель Макрон заявив про рішучість і надалі підтримувати Україну. «Оскільки Росія обирає шлях ескалації — через те, що загрузла на лінії фронту — надзвичайно важливо, щоб ми спільно надали Україні всі необхідні засоби для самооборони, а також для захисту цивільного населення та інфраструктури», — наголосив президент Франції.
Напередодні, 13 та 14 жовтня, російські війська масовано атакували Луцьк ударними безпілотниками. Ворожі дрони влучили в місцеву гуртівню та розважальний центр, внаслідок чого шестеро людей загинули, а понад десять отримали поранення. Увечері 15 жовтня очільник Волинської ОВА Роман Романюк повідомив про чергову атаку «Шахедів» на область. Уламки збитого безпілотника пошкодили лінії електропередач у Луцькій громаді. Через це в місті виникли суттєві перебої з електропостачанням та водою.
Тим часом 22 конгресмени США від Демократичної та Республіканської партій звернулися до президента Дональда Трампа з вимогою у повному обсязі та без зволікань застосувати санкції проти РФ, передбачені законом сенатора Ліндсі Грема. Звернення ініціював член Комітету у закордонних справах Джим Коста разом із співголовами Українського кокусу в Палаті представників Майком Квіглі, Марсі Каптур, Браяном Фіцпатріком та Джо Вілсоном.
Парламентарі наголосили, що перший обов'язковий дедлайн для набуття чинності ключових санкцій за законом «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026» спливає 18 жовтня. Законодавці підкреслили необхідність посилити економічний тиск на Москву напередодні зими. «Оскільки Росія готується розпочати п'яту зимову кампанію проти України, Сполучені Штати мають можливість посилити мирні зусилля, чинячи максимальний тиск на Володимира Путіна, а також уряди й мережі, які фінансують його війну. Використання інструментів економічного тиску з цього закону буде вирішальним, щоб змусити Путіна серйозно поставитися до мирних переговорів», — ідеться в листі.
Автори звернення також висловили глибоке занепокоєння рішенням Міністерства фінансів США від 9 жовтня щодо видачі Генеральної ліцензії № 135, яка дозволяє операції з продажу, доставки, розвантаження та імпорту російського дизельного пального до Сполучених Штатів. Конгресмени закликали адміністрацію негайно анулювати цей дозвіл і не допускати нових послаблень, які відновлюють приплив нафтодоларів до воєнної скарбниці Кремля.
Крім того, члени Палати представників поставили адміністрації п'ять запитань, зажадавши письмових роз'яснень не пізніше 18 жовтня. Зокрема, вони вимагають повідомити, що саме буде зроблено для демонстрації повноцінної дії всіх передбачених санкцій, мит і заборон, та чи планує Білий дім відкладати певні норми або запроваджувати для них винятки. Парламентарі також вимагають оприлюднити перелік російських посадовців, олігархів, банків і державних компаній, які потраплять під обмеження, та уточнити, чи торкнуться вони іноземних банків і операторів «тіньового флоту».
Окремо законодавці вимагають повідомити перелік держав, проти яких застосують вторинні мита за закупівлю енергоносіїв із РФ, захисні механізми для союзників, метрики оцінки тиску на Путіна та причини послаблення санкцій попри чинну законодавчу заборону на імпорт російських енергоресурсів. Серед 22 підписантів звернення — провідні представники обох партій, серед яких республіканці Майкл Маккол, Джо Вілсон, Браян Фіцпатрік і Дон Бекон, а також демократи Стені Гоєр, Джим Коста, Марсі Каптур, Джош Готтгаймер та Діна Тітус.
Що передувало: 17 вересня 2026 року Конгрес США остаточно ухвалив закон H.R. 5334, «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026». Документ закріпив 500% мита на російські товари, вторинні мита до 100% для найбільших покупців російської нафти й газу та обов'язкові санкції проти ключових секторів економіки РФ.