У Туреччині тисячі людей вийшли на вулиці, щоб протестувати проти зростаючого тиску влади на журналістів і медіа. У суботу учасники акцій у Стамбулі скандували «Досить!» і «Ми не можемо дихати», а також тримали фотографії журналістів, які перебувають під арештом. Вони також вигукували «Ми не піддамося тиску». За даними поліції, у Стамбулі зібралося щонайменше 3000 людей. У столиці Анкарі, за даними поліції, на вулиці також вийшли щонайменше 3000 осіб.
Серед учасників переважно були журналісти, правозахисники та представники опозиції. Правозахисники стверджують, що за останні тижні тиск на медійників лише посилився. За даними турецької журналістської профспілки, протягом останніх двох місяців одинадцять журналістів були затримані, а кілька медіа припинили роботу. У середині жовтня поліція увірвалася в студію найвпливовішого новинного телеканалу країни Halk TV і перервала мовлення. Згодом уряд передав канал під примусове управління, тобто фактичний контроль над ним перейшов до призначених державою осіб.
Після акції в Стамбулі відомий турецький журналіст Зафер Арапкирлі, який сам є об’єктом судового переслідування, заявив агентству AFP, що влада прагне залякати суспільство, змусити його мовчати та викликати страх. «Ми маємо показати, що не допустимо цього», сказав він. Арапкирлі наголосив, що протести є відповіддю на спробу змусити людей відмовитися від права говорити вголос. Його слова передають настрій багатьох учасників, які вважають, що кожне нове затримання журналіста є попередженням для всіх інших медійників.
На демонстрації в Анкарі був зачитаний лист ув’язненого журналіста Ісмаїла Арі. У ньому він пише, що перебуває у в’язниці лише через те, що займається журналістикою, і що «у нього крадуть дні життя». Арі заявив, що готовий відстоювати вільну журналістику «до гіркого кінця». Його лист став одним з найсильніших моментів акції, адже він нагадав присутнім конкретних людей, чия доля залежить від рішень судів і влади.
Ситуація зі свободою преси в Туреччині погіршується вже кілька років, а після невдалої спроби державного перевороту 2016 року обмеження стали суворішими. Йдеться про кримінальні провадження проти медійників, інтернет-цензуру та звинувачення журналістів у поширенні фейкових новин. Наразі ці практики, за словами учасників протестів, стали повсякденною частиною роботи редакцій. Протести в Стамбулі та Анкарі стали одним із найбільших виявів незадоволення питанням свободи слова в останній час.