Американські працівники, які відкладають кошти на пенсію через 401(k), мимоволі стали одними з головних інвесторів у бум штучного інтелекту. За даними Федеральної резервної системи, близько 54% домогосподарств у США мають такий план, і переважна більшість із них за замовчуванням обирає індексні фонди, зважені за ринковою капіталізацією. Це означає, що коли компанія на кшталт Nvidia зростає і займає дедалі більшу частку в індексі S&P 500, фонд автоматично купує більше її акцій — незалежно від того, наскільки дорогою чи великою вона стає.
Такий підхід десятиліттями вважався надійним і безпечним. «Зважування за ринковою капіталізацією — це не вибір і не методологія, це просто факт, — пояснює Джим Роулі, глобальний керівник напряму індексних стратегій і рішень у Vanguard. — Інвестори колективно вирішили, що одна акція має бути такою великою, а інша — такою малою». Однак сьогодні, коли найбільші компанії сягають безпрецедентних розмірів, ця норма починає створювати додаткові ризики для тих, хто вважав свої пенсійні заощадження захищеними.
За словами Еда Ярдені, президента Yardeni Research, інформаційні технології та комунікаційні послуги — це лише два з одинадцяти секторів S&P 500, але вони разом формують 45% ринкової капіталізації індексу. «Велична сімка» — Apple, Microsoft, Alphabet, Amazon, Nvidia, Meta і Tesla — становить близько 30% капіталізації S&P 500. «Це концентрований ринок, тут немає жодних сумнівів. І ці акції ставатимуть дедалі волатильнішими, бо вони дедалі суперечливіші», — зазначає Ярдені.
Концентрація — лише частина проблеми. «Це концентрація і розмір, усе разом, навіть більше, ніж під час бульбашки доткомів, — каже Валентин Хаддад, доцент кафедри фінансів у UCLA Anderson. — Існує можливий технологічний шок, вбудований в усю економіку, який може обвалити значну частину ринку». У зоні ураження опиняються саме ті, хто грав за правилами — звичайні вкладники 401(k).
Ситуацію ускладнюють нові правила лістингу на біржах. SpaceX, яка вийшла на публічний ринок у червні та перетнула оцінку в 2 трильйони доларів у перший день торгів, стала однією з перших компаній, що скористалися новим правилом Nasdaq про «швидкий вхід». Воно дозволило їй приєднатися до Nasdaq 100 лише за 15 днів замість традиційних трьох місяців очікування. Історично цей пільговий період слугував запобіжником, даючи новим публічним компаніям час встановити торгову історію та обмежити дестабілізацію індексів. Такі правила, ймовірно, відіграватимуть дедалі важливішу роль, оскільки лідери ШІ-ринку Anthropic та OpenAI прямують до IPO з оцінками в трильйони доларів.
Ще один вимір проблеми — бухгалтерський. За словами Хери Хйонсо Лі, докторантки Бінгемтонського університету, Amazon інвестувала 13 мільярдів доларів в Anthropic, і ця інвестиція, яка зросла на приватних ринках, відображається в чистому прибутку компанії. Це стало можливим завдяки зміні правил бухгалтерського обліку 2016 року, відомій як «mark-to-market», яка дозволяє компаніям з приватними інвестиціями зараховувати нереалізовані прибутки як реальний дохід. «У першому кварталі цього року чистий прибуток Amazon становив майже 30 мільярдів доларів, але майже 17 мільярдів із них — це прибуток від переоцінки Anthropic», — зазначає Лі. Вона додає, що Microsoft, наприклад, вжила заходів для зменшення короткострокових бухгалтерських зобов’язань, продовживши терміни амортизації.
Для середнього вкладника 401(k) ці бухгалтерські тонкощі окремих компаній не мають прямого значення. Важливо інше: «розмита» математика пронизує весь ШІ-бум. В умовах, коли одні цифри реальні, а інші — міраж, складно оцінити масштаб можливих збитків, поки бульбашка не лусне. Іронія полягає в тому, що найбільш імовірні власники 401(k) — це офісні працівники, чиї робочі місця потенційно перебувають під загрозою через ШІ. «Я дуже хвилююся, що працівники — звичайні працівники, включно зі мною, — настільки вразливі. Я хвилююся, що працівники використовують свої відкладені зарплати, щоб фінансувати ШІ, створений для того, щоб ліквідувати їхні робочі місця», — підсумовує Лі.