Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики втретє рекомендував парламенту підтримати законопроєкт №15112-д, який передбачає скасування пільги зі сплати ПДВ для міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, а народний депутат Ярослав Железняк підтвердив, що комітет ухвалив рішення рекомендувати документ до першого читання.
Згідно з пропозицією, ПДВ за ставкою 20% нараховуватиметься на повну вартість товару, починаючи з першого євро. Для покупок через електронні платформи передбачено окремий механізм: податок включатимуть у кінцеву ціну, а його нарахуванням і перерахуванням до бюджету займатиметься сам маркетплейс. Міністр фінансів Сергій Марченко, презентуючи ініціативу, заявив, що без її ухвалення Україна може не отримати 4 млрд євро.
Запропоновані зміни стосуються комерційних товарів, які громадяни замовляють з-за кордону. Наразі відправлення вартістю до 150 євро звільнені від сплати ПДВ. У Мінфіні пояснюють реформу необхідністю створити однакові правила для українського та іноземного бізнесу, адже вітчизняні виробники та імпортери сплачують податок, тоді як частина закордонних товарів користується пільгою.
Обсяги неоподатковуваного імпорту стрімко зростають. За даними Митниці, у 2025 році в Україну надійшло міжнародних поштових та експрес-відправлень на 167,3 млрд грн, з яких 92,9 млрд грн, або 55,5%, не оподатковувалися. Для порівняння, у 2023 році цей показник становив близько 40 млрд грн, тобто за два роки він збільшився більш ніж удвічі. Тенденція зберігається і в 2026 році: за сім місяців загальна вартість міжнародних посилок досягла 136,3 млрд грн, з яких 56,8 млрд грн не оподатковувалися ПДВ.
У Мінфіні також вважають, що чинна система створює умови для дроблення комерційних партій на окремі відправлення, щоб уникати сплати податків. За оцінкою Сергія Марченка, після запровадження нової моделі бюджет щороку може отримувати близько 10 млрд грн додаткових надходжень. Міністр пов’язує реформу з необхідністю скорочувати структурний дефіцит платіжного балансу, який за поточний рік уже становить близько 50 млрд доларів. За сім місяців 2026 року імпорт зріс на 33%, тоді як експорт — лише на 4%.
Для покупців, які замовляють товари через міжнародні маркетплейси, процедура спроститься. Мінфін планує застосувати механізм IOSS (Import One-Stop Shop), який використовується в Європейському Союзі. Покупець під час оформлення замовлення одразу бачитиме кінцеву ціну з урахуванням ПДВ і сплачуватиме її одним платежем, а платформа самостійно адмініструватиме податок. При цьому кінцева ціна товару не обов’язково зросте рівно на 20%: продавець або маркетплейс може частково компенсувати податок за рахунок власної маржі, змінити ціну чи запропонувати знижку. У Мінфіні також розраховують, що частину імпортних товарів зможуть замістити українські аналоги.
Запровадження нової системи не планується раніше 1 січня 2027 року. За словами Сергія Марченка, вона почне діяти лише після підтвердження готовності всіх учасників ринку міжнародних поштових відправлень та необхідних ІТ-рішень. Законопроєкт ще має пройти парламентський розгляд, а рішення комітету є рекомендацією для Верховної Ради, а не остаточним запровадженням нових правил.