Сім років тому Україна законодавчо дозволила приватну космічну діяльність. Сьогодні, попри повномасштабну війну, українські підприємці розробляють ракетні двигуни, створюють супутники та формують власні космічні програми. Одним із нових учасників галузі стала Ukrainian Private Space Agency, приватна космічна агенція, заснована 2026 року за участі українських та європейських інвесторів.
Ключовим етапом стало рішення Верховної Ради від 2 жовтня 2019 року. Закон № 143-IX про державне регулювання космічної діяльності ухвалили 308 народних депутатів, його підписав президент Володимир Зеленський 29 жовтня, а набрав чинності він 29 січня 2020 року. Уперше за роки незалежності приватним підприємствам відкрили повноцінний доступ до космічної діяльності, зокрема до розробки, випробувань і експлуатації ракет-носіїв.
До цього галузь існувала переважно в державній моделі. Україна мала величезну наукову та інженерну спадщину: ракетобудівні підприємства Дніпра, конструкторське бюро «Південне», «Південмаш», виробничі потужності та фахівців, які брали участь у створенні складної космічної техніки. Проте система трималася на державних підприємствах, державних програмах і бюджетному фінансуванні, а приватний капітал не міг на рівних брати участь у всіх напрямах.
Закон 2019 року змінив цю конструкцію. Тепер підприємства різних форм власності можуть займатися космічною діяльністю. Для приватних учасників передбачено систему декларування, а для окремих операцій, зокрема запусків ракет, випробувань космічної техніки та управління апаратами на орбіті, встановлено спеціальні дозвільні процедури. Космос залишився суворо регульованою сферою, але державну монополію було усунуто. Саме так створили законодавчі передумови для розвитку власної індустрії NewSpace, у якій ініціатива, технології та інвестиції походять не лише від держави.
Подібним шляхом раніше пішла американська космічна галузь. Компанії SpaceX і Rocket Lab показали, що приватний капітал здатен не лише брати участь у державних програмах, а й створювати самостійну космічну інфраструктуру. Україна отримала можливість побудувати власну модель.
Повномасштабне російське вторгнення додало космічним технологіям зовсім інше значення. Супутникові знімки, спостереження за земною поверхнею, геопросторова аналітика та супутниковий зв'язок перетворилися з інструментів наукових досліджень на важливі елементи національної безпеки й економічної стійкості. Супутники відстежують стан сільськогосподарських угідь, рух хмар, лісові пожежі, наслідки повеней, руйнування інфраструктури та зміни земної поверхні. Радарні апарати здатні отримувати зображення навіть вночі й за щільної хмарності.
Для аграрної країни це не абстрактна наука. Від якості космічних даних можуть залежати прогнози врожайності, управління земельними ресурсами, логістика, екологічна безпека та робота великих галузей економіки. Водночас обнаружилася суттєва проблема: Україна десятиліттями брала участь у створенні ракет і космічних апаратів, але так і не сформувала повноцінне національне супутникове угруповання, здатне самостійно й безперервно забезпечувати країну потрібними даними.
Спроби були. Різні роки Україна запускала власні супутники дистанційного зондування Землі. Останнім апаратом серії став «Січ-2-30», виведений на орбіту в січні 2022 року. Проте програма не забезпечила очікуваного сталого розвитку національної системи космічного спостереження.
Під час війни країна отримала доступ до сучасних супутникових даних завдяки міжнародним партнерам. Найвідомішим став проєкт «Народний супутник»: у серпні 2022 року фонд Сергія Притули уклав угоду з фінською компанією ICEYE, що відкрила Україні можливості радарного супутникового спостереження. У січні 2026 року ICEYE оголосила про подальше розширення співпраці з українською стороною.
Це надзвичайно важлива допомога, але вона водночас показала принципову різницю між доступом до чужої інфраструктури та її власністю. Можна купувати супутникові знімки, отримувати дані від партнерів і брати участь у міжнародних дослідницьких програмах. Проте стратегічна незалежність починається тоді, коли країна набуває власних технічних можливостей отримувати, обробляти та використовувати космічну інформацію. Саме в цьому напрямі сьогодні розвивається український приватний космос.
16 липня 2026 року, у розпал повномасштабної війни, було засновано Ukrainian Private Space Agency, UPSA, Українську приватну космічну агенцію. За проєктом стоїть непублічна група українських та європейських інвесторів. Агенцію створено на основі приватної ініціативи, вона входить до структури Haydamax. Її завдання полягає у формуванні самостійних українських компетенцій у сфері космічних технологій, обробки даних і перспективної космічної інфраструктури. UPSA не є державним органом і не претендує на заміну Державного космічного агентства України. Ідеться про принципово іншу модель, у якій приватна ініціатива доповнює державну роботу в галузі.