Державний борг Франції досяг історичного максимуму і став однією з головних тем напередодні президентських виборів. За даними Національного інституту статистики та економічних досліджень, на кінець червня він становив 3,596 трлн євро, або 119% ВВП. Уряд визнає: наступного року борг сягне майже 122% ВВП — нового рекорду, попри заплановане скорочення видатків на 54 млрд євро.
Міністр бюджету Давід Ам'єль наполягає, що ці скорочення необхідні, і попереджає про складну боротьбу за їхнє затвердження в парламенті. «Ми не можемо заметати сміття під килим», — заявив він. Франція вже понад пів століття витрачає більше, ніж отримує: бюджет востаннє був збалансований у 1973 році. Дефіцит фінансується позиками, а сукупний обсяг цих позик і формує державний борг.
Особливий розголос отримала ідея радикального лівого кандидата Жана-Люка Меланшона скасувати французькі державні облігації, що належать Європейському центральному банку. На його думку, це вивільнило б кошти для інвестицій. «Заморозити цей борг означає перетворити його на безстроковий — тобто борг без строку погашення і з низькою або нульовою ставкою. Заморозити його фактично те саме, що скасувати», — пояснює Меланшон.
Президент ЄЦБ Крістін Лагард назвала цю пропозицію «чистим порушенням» договору ЄС, який забороняє центральному банку фінансувати національні уряди. Вона застерегла: якщо Франція заморозить борг, наступного разу кредитори можуть вимагати екстремальних умов або взагалі відмовити. «Те, що ви повторюєте щось, що не має сенсу — ні юридичного, ні технічного, ні фінансового, — не робить це чинним», — сказала Лагард на пресконференції 10 вересня.
На правому фланзі пропозицію Меланшона вважають нереалістичною. Лідерка ультраправих Марін Ле Пен закликає до реформ, які «очистять» державні фінанси. Тим часом боргове навантаження Франції менше, ніж у Греції (143,5% ВВП) та Італії (138,9%), але країна не має переваги США з їхньою домінантною резервною валютою. Для єврозони загалом співвідношення боргу до ВВП на кінець першого кварталу 2026 року становило 88,9%.
Зростання боргу посилює тиск на бюджет. Обслуговування боргу вже становить близько 7% державних видатків, а у 2027 році відсоткові витрати, за прогнозами, перевищать 90 млрд євро — більше, ніж уряд планує витратити на оборону (63,4 млрд) чи освіту (65,5 млрд).
Рейтингове агентство Scope у вересні знизило довгостроковий рейтинг Франції, посилаючись на погіршення фіскальних перспектив, зростання боргу та обмежений прогрес структурних реформ. Водночас Fitch у серпні зберегло рейтинг на рівні «A+» зі стабільним прогнозом, відзначаючи диверсифіковану економіку, надійний банківський сектор і широку базу інвесторів.
Франція залишається сьомою економікою світу та великою промисловою державою, але боргова проблема дедалі помітніше впливає на політичний порядок денний. Пандемія, а згодом енергетична криза після вторгнення Росії в Україну змусили уряд різко збільшити субсидії бізнесу та домогосподарствам, тоді як глобальні відсоткові ставки стрімко зросли. Борг стрибнув з 98% ВВП у 2019 році до 114% у 2020-му. Тепер, коли соціальна напруга в країні загострюється, кандидати в президенти змушені пояснювати, як саме вони приборкають борг, який, за визнанням уряду, наступного року сягне нового рекорду.