Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що вимоги Росії до НАТО повторюють ультиматуми, які Москва ставила перед вторгненням у Грузію у 2008 році та в Україну у 2022 році. Про це він написав у дописі на платформі X, а «Європейська правда» передала його слова. За словами міністра, нинішня риторика Кремля не є новою, а є продовженням підходу, який уже призводив до збройної агресії.
За даними, які цитує Сибіга, Росія нібито вимагає, щоб НАТО відвело свої сили та інфраструктуру до позицій 1997 року, тобто до стану безпекової архітектури, що існував до розширення Альянсу на схід. Цю вимогу, за повідомленням The New York Times, було озвучено під час переговорів в Абу-Дабі. Саме ці переговори, за інформацією видання, стали майданчиком, де Москва знову підняла питання переосмислення безпеки в Європі.
Міністр нагадав хронологію, що, на його думку, демонструє закономірність. У 2007 році на Мюнхенській конференції з безпеки Володимир Путін назвав розширення НАТО загрозою для Росії. Наступного року на саміті Альянсу в Бухаресті Кремль, за словами Сибіги, погрожував Грузії та Україні у разі їхнього просування до членства в НАТО. Через кілька місяців після Бухареста Росія напала на Грузію. У 2021 році Москва пред'явила вимоги, які стосувалися безпекових гарантій і обмежень для Альянсу, а в лютому 2022 року почала повномасштабне вторгнення в Україну. Сибіга наголошує, що між цими подіями є прямий зв'язок: кожного разу ультиматум або публічний тиск передував військовій агресії.
Особливу увагу міністр приділив новому формулюванню Москви про «європейську архітектуру безпеки». Він підкреслив, що така термінологія не є запрошенням до діалогу. На його думку, це спосіб переглянути безпекові домовленості на користь Росії, що створює ризик нової ескалації, зокрема відкритої збройної агресії. Тому Сибіга закликав посилити тиск на Москву і наголосив, що Путін має сприймати мирні зусилля всерйоз, а не використовувати переговори для виграшу часу чи нових вимог.
Цю тривогу поділяє і президент Володимир Зеленський, який попереджав про спробу Росії переписати європейську архітектуру безпеки. Він також розповів, що американська сторона запитувала, чи погодиться Україна вийти з Донбасу в обмін на членство в НАТО. За його словами, така постановка питання означає для Києва втрату територій без жодних гарантій, що саме по собі викликає серйозні застереження щодо рамки можливої домовленості.
Реакції різняться. Сенатор від Республіканської партії США Том Коттон, за повідомленням, вважає подальші переговори з Росією марними, оскільки Москва наполягає на виведенні військ як передумові будь-яких кроків. Водночас соратники французького президента Емманюеля Макрона, за інформацією France Inter, звинувачують Вашингтон у тиску на Україну з метою прийняття неприйнятних умов і в намаганні послабити її позиції за столом переговорів. Макронівське оточення стверджує, що Вашингтон прагне змусити Київ погодитися на умови, які Європа вважає небезпечними для власної безпеки.
За інформацією, яку наводять французькі джерела, Росія відмовилася обговорювати припинення вогню, територіальні питання, енергетичну безпеку та безпеку Чорного моря. Макрон, за повідомленням, наполягає, щоб Україна зберегла здатність завдавати ударів по військових цілях і отримувала постачання засобів протидії дронам, без яких, на думку французького керівництва, будь-яке перемир'я стане односторонньою поступкою.
Перспективи подальших кроків пов'язують із зустріччю коаліції охочих, яка планується в Берліні 19 листопада. На саміт, за попередніми даними, очікують участь понад 20 лідерів. Саме на цій зустрічі, ймовірно, буде узгоджуватися позиція європейських партнерів щодо гарантій безпеки для України та щодо відповіді на нові вимоги Москви. Сибіга, Зеленський і європейські лідери, за матеріалами, сходяться в одному: будь-яка домовленість, що передбачає відмову від суверенного вибору союзів або територій, розглядатиметься Києвом і його партнерами як неприйнятна.