Сполучені Штати посилюють тиск на Україну, використовуючи три ключові важелі впливу: обмін розвідувальними даними, постачання зброї за програмою PURL та роботу супутникового зв'язку Starlink. Приводом стало роздратування Дональда Трампа через українські удари по російських нафтопереробних заводах. Після домовленості з Володимиром Путіним про постачання 1,8 млн тонн російського дизелю до США Вашингтон уже послабив санкції проти російських нафтопродуктів, а тепер вимагає від Володимира Зеленського припинити атаки на НПЗ.
Перший елемент тиску — ймовірна зупинка обміну розвідданими. За словами авіаексперта Анатолія Храпчинського, втрата американських даних не означає повної «сліпоти» Сил оборони, але критично звужує можливості. Американська система SBIRS фіксує інфрачервоне випромінювання від ракетних двигунів під час запуску, що дає українській ППО час на збиття балістичних і крилатих ракет. «Якщо обмеження зачеплять постачання ракет до Patriot або перекриють систему раннього попередження SBIRS — це безпосередньо оголить українське небо перед балістичними атаками», — наголошує Храпчинський. Водночас він прогнозує, що SBIRS з високою ймовірністю залишиться відкритою для України за будь-якого сценарію, адже відключення спричинить неприйнятні гуманітарні та політичні збитки для Вашингтона: зросте кількість жертв серед цивільних, а дорогі комплекси Patriot і NASAMS стануть легкою мішенню.
Другий важіль — блокування продажу зброї в рамках програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), створеної у липні 2025 року. Її ідея полягала в тому, щоб Україна продовжувала отримувати американське озброєння, а закупівлю оплачували партнери. Як писали Financial Times і Axios, американські посадовці погрожували українським обмежити поставки за цією схемою. Ультиматуми підсилилися заявою Трампа, що Україні настав час отримати нового президента, мовляв, Зеленський не хоче укласти угоду з Росією. Цю думку підтримав американський мільярдер Ілон Маск.
Третій інструмент примусу, схоже, з'явився в ніч на 14 жовтня. Сили оборони раптово зафіксували проблеми в роботі Starlink — йдеться про систему Starshield. Сам Маск каже, що контроль над нею належить уряду США, а в Трампа відхрещуються: не несуть відповідальності за SpaceX. Насправді нового в цій історії мало: Трамп уже неодноразово пробує схилити Україну до поступок цими трьома важелями. Часом обговорення стихає і США стають непохитними у підтримці України, а згодом настрій американського президента різко змінюється — угода з Росією, відраза до Зеленського та бажання втримати Україну на короткому повідку.
Чи можливо закрити прогалини, якщо США обмежать допомогу? Щодо розвідданих досвід уже був: у березні 2025 року США призупинили обмін інформацією після конфлікту Трампа із Зеленським у Білому домі 28 лютого. Секретар комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко розповів, що тоді Європі вдавалося «перекривати» великий відсоток даних, які Україна тимчасово не отримувала від Штатів. Європейські партнери наростили свої розвідувальні спроможності, хоча все одно не дотягують до рівня США. Костенко вважає питання «не катастрофічним»: супутникова розвідка партнерів може допомогти, зокрема відстежувати стартові позиції росіян. Україна працює з фінськими компаніями та іншими європейськими цивільними компаніями, які мають власний флот супутників.
Без американської радіотехнічної розвідки значно важче фіксувати передислокацію комплексів «Панцир-С1», «Тор» і систем РЕБ навколо НПЗ та аеродромів, відтак складніше прокладати низьковисотні маршрути для українських БПЛА. США ще жодного разу не надавали готові координати російських мобільних пускових установок — Україна власними силами або з допомогою європейців виявляє ворожі цілі та б'є по них. Та бити вглиб Росії можна й без США, проте Силам оборони доведеться суттєво збільшити обсяг засобів, зокрема дронів-приманок для виснаження російської ППО. Питання постачання зброї за програмою PURL виглядає менш обнадійливим, адже замінити американські поставки буде складніше.