Прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню різко засудив «жахливий масштаб насильства», який супроводжував загальнонаціональний протестний день. За даними уряду, по всій країні було затримано близько 1200 осіб, щонайменше 150 поліцейських дістали поранень, а сума завданих збитків обчислюється мільйонами євро.
Акції проти високих цін на життя, низьких зарплат і проблем у сільському господарстві зібрали, за оцінками Міністерства внутрішніх справ, 550 тисяч людей по всій країні, з них 110 тисяч у Парижі. Профспілка CGT називає цифру 800 тисяч учасників. У багатьох містах мирні демонстрації переросли в сутички з поліцією, підпали та грабежі.
Найбільше постраждало місто Лімож у центральній Франції, де протестувальники підпалили історичну будівлю мерії, яка перебуває під охороною як пам'ятка архітектури. Будівля вигоріла значною мірою. Мер Ліможа Гійом Герен, який виступив перед журналістами в оточенні депутатів, заявив, що не знаходить слів, аби засудити цей вчинок. «Вони зруйнували будівлю, яка дорога жителям Ліможа, але вони не зруйнували державну службу», — наголосив він.
У Марселі, за даними МВС, демонстранти намагалися увірватися до поліцейського відділку, проникли до мерії та пограбували крамниці. У Ліоні підпалили будівлю туристичного інформаційного центру, а пожежникам заважали працювати. В Авіньйоні учасники заворушень потрапили до внутрішнього двору префектури, у Греноблі пошкодили мерію. У Парижі, за словами мера Емманюеля Грегуара, окремі вулиці були повністю спустошені. «Я бачив речі, які викликали в мене лють: погромники підпалювали крамниці просто під житловими будинками», — розповів він телеканалу BFMTV.
Лекорню заявив, що поліція протягом усього дня протистояла «особливо агресивній ультралівій», яку він описав як «добре організовану, непрозору групу, що методично намагалася атакувати власність, людей і самі інституції республіки». За його словами, йдеться про «політичний маневр, який схвалює насильство». Прем'єр підкреслив: «Ми не дамо себе залякати».
Міністр юстиції Жеральд Дарманен увечері суботи говорив про «заворушення безпрецедентного масштабу, які тривають і досі». Він повідомив, що звернувся до всіх генеральних прокурорів і прокурорів із вимогою дати «вкрай рішучу юридичну відповідь, адекватну насильству, яке охопило нашу країну».
Президент Емманюель Макрон пригрозив відповідальним за безлади наслідками. «У нашій республіці немає місця насильству, — сказав він. — Ті, хто руйнував і атакував префектури та крамниці, а також грабував наші мерії, постануть перед судом і будуть покарані».
Ще зранку правоохоронці застосовували сльозогінний газ і кийки проти протестувальників у Парижі, Ліоні, Страсбурзі та інших великих містах, використовувалися також водомети. За повідомленнями медіа, постраждалі є і серед демонстрантів: у Сент-Етьєні 17-річному юнакові відірвало руку гранатою, випущеною поліцією, а в Нансі троє людей дістали поранень від світлошумової гранати.
Протестний день об'єднав різні групи — від школярів і студентів, які вже кілька тижнів вимагають кращих умов навчання, до противників високих цін на пальне та низьких зарплат. Заклик до акцій не був чітко пов'язаний з жодною організацією. Напередодні в інтернеті лунали заклики відновити рух «жовтих жилетів», який тримав Францію в напрузі у 2019 році.
Уряд має обмежений простір для поступок протестувальникам через високий дефіцит бюджету та значний державний борг. Наступного року у Франції відбудуться президентські вибори, і чинний глава держави Емманюель Макрон не може балотуватися знову.