Президент Білорусі Олександр Лукашенко визнав, що його країна не має достатньо калійних добрив, аби задовольнити запити президента США Дональда Трампа щодо цього ключового експортного товару. Про це повідомляє POLITICO, зазначаючи, що заява прозвучала на тлі активного обговорення можливої «великої угоди» між Вашингтоном і Мінськом.
За даними видання, американська сторона зверталася до України з проханням відкрити свою територію для транзиту білоруських експортних вантажів, зокрема калійних добрив. Київ на це не погодився. Таким чином, навіть якби Мінськ мав достатні обсяги продукції, логістичний маршрут через українську територію залишається закритим.
Калійні добрива — один із головних експортних товарів Білорусі, і саме навколо них будується інтерес американської сторони. Раніше з'являлася інформація, що Трамп розглядає можливість купувати білоруські добрива замість канадських. Це могло б стати частиною ширшої торговельної домовленості, яка б змінила конфігурацію постачання на американський ринок.
Водночас заява Лукашенка про брак калію ставить під сумнів реалістичність такого сценарію. Якщо Білорусь справді не має достатніх обсягів для експорту в запитуваних масштабах, то навіть політичне рішення Вашингтона не зможе швидко наповнити ринок. Це також викликає питання, наскільки узгодженою є позиція Мінська щодо власних експортних можливостей.
Окремо на анонсовану Трампом угоду з Білоруссю вже відреагували в Литві. Вільнюс традиційно уважно стежить за будь-якими домовленостями, що стосуються Мінська, особливо коли йдеться про економічні поступки, які можуть послабити тиск на білоруську владу. Литовська реакція додає темі регіонального виміру: йдеться не лише про торгівлю, а й про політичні сигнали для сусідніх країн.
Ситуація також демонструє складність будь-яких переговорів щодо білоруського експорту. Навіть за наявності зацікавленості з боку США, шлях товару до покупця залежить від транзитних країн. Відмова Києва означає, що альтернативні маршрути доведеться шукати через інші напрямки, що може бути дорожче і повільніше.
Наразі невідомо, чи продовжаться консультації щодо постачання білоруського калію до Сполучених Штатів і які саме обсяги обговорювалися. Заява Лукашенка фактично визнає обмеження, які можуть зірвати або суттєво ускладнити реалізацію анонсованої домовленості. Для Вашингтона це означає, що навіть політично бажана угода потребує не лише згоди Мінська, а й вирішення логістичних питань.
Тема залишається чутливою і для України, яка чітко дала зрозуміти, що не готова відкривати свою територію для транзиту білоруських експортних вантажів. Це рішення Києва фактично закриває один із можливих коридорів і додає невизначеності у подальшу долю «великої угоди», про яку говорять у контексті відносин Вашингтона і Мінська.