Українські сили продовжують завдавати системних ударів по ключових об'єктах російської нафтопереробної промисловості. За даними української розвідки, станом на 5 жовтня російські нафтопереробні заводи втратили 51% своїх виробничих потужностей внаслідок атак безпілотників. Про це заявив міністр оборони України Євгеній Хмара, передає «Kyiv Independent».
Порівняно з попередньою оцінкою від 21 вересня, втрати російської сторони зросли ще на 6%. «51% знищених нафтопереробних потужностей — це серйозний удар по економіці ворога та його здатності вести війну й утримувати армію», — наголосив Хмара. За його словами, це результат систематичних дій, спрямованих на руйнування російської воєнної машини та її військово-економічного потенціалу.
Українська армія цілеспрямовано атакує об'єкти російської нафтової промисловості вже близько двох років, оскільки ця галузь є головним джерелом фінансування російського державного бюджету. Цього року кампанія проти НПЗ, нафтобаз і портів відвантаження в Росії посилилася завдяки ефективнішим дронам, які долають більші відстані та завдають значніших збитків, ніж раніше. Водночас, за словами Хмари, розвиток у сфері дронової війни ще не завершено: «Ми й надалі розширюватимемо наші можливості для далекобійних ударів».
Окрім ударів по інфраструктурі, український Генеральний штаб оприлюднив оновлені дані про втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення. Загальні втрати особового складу Росії оцінюються приблизно в 1,54 мільйона військовослужбовців. Лише за останню добу до цієї цифри додалося ще 2020 осіб. Також повідомляється про значні втрати військової техніки: знищено або виведено з ладу 12 393 танки, 25 487 бойових броньованих машин, 50 733 артилерійські системи та 1688 засобів протиповітряної оборони.
Ці дані неможливо перевірити незалежно, оскільки український Генштаб не публікує інформації про власні втрати, посилаючись на оперативну таємницю. Водночас західні аналітичні центри, зокрема Center for Strategic and International Studies (CSIS), оцінюють співвідношення втрат у січні 2026 року як приблизно 2,5 до 1 або 2 до 1 на користь України. За оцінками CSIS, у період з лютого 2022 по грудень 2025 року Україна могла зазнати від 500 до 600 тисяч втрат, з яких від 100 до 140 тисяч — загиблі в бою.
Тим часом ситуація на фронті залишається складною. Росія заявила про оточення великого українського угруповання в районі Вовчанська, однак незалежний російський медіапроєкт «Meduza» ставить ці твердження під сумнів. За їхнім аналізом, між підтвердженими відеоматеріалами російськими позиціями все ще залишається близько 17 кілометрів, а українська бронетехніка продовжує з'являтися в нібито оточеній зоні навіть через тижні після заяви про «успіх». Попри це, українські війська відчувають брак сил, щоб відтіснити російські підрозділи, які подекуди перебувають за 15 кілометрів від Великого Бурлука — важливого логістичного вузла для фронту під Вовчанськом і Куп'янськом.
Крім того, внаслідок російського авіаудару по Харкову загинула одна людина, ще шестеро зазнали поранень, повідомив міський голова Ігор Терехов. Українські військові також продовжують забезпечувати тимчасово окуповане місто Олешки на півдні країни: за словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, безпілотниками доставлено майже чотири тонни продуктів і медикаментів у майже 400 пакунках. Кремль визнає проблеми з постачанням в Олешках і запевняє, що російські військові працюють над їх вирішенням.
На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем у Києві знову порушив питання про надання далекобійних крилатих ракет Taurus, які здатні уражати цілі на відстані до 500 кілометрів. На запитання, чи зберігає він надію після багатьох років невдалих прохань, Зеленський відповів: «Звісно. Ніколи не здаватися». Україна офіційно звернулася з проханням про постачання Taurus ще в травні 2023 року, але тодішній канцлер Олаф Шольц відмовив, побоюючись подальшої ескалації. Мерц під час передвиборчої кампанії 2025 року висловлював симпатії до ідеї передачі ракет за умови узгодження на європейському рівні. «Усі країни, які перебувають на правильному боці, мають надати Україні всю необхідну військову допомогу», — наголосив Зеленський, додавши, що саме це робить партнерство справжнім. Мерц, зі свого боку, пообіцяв виділити один мільярд євро на закупівлю дронів-перехоплювачів і зброї більшої дальності.