Запровадження жовтого рівня повітряної тривоги не означає, що діти можуть продовжувати навчання у класах. Освітній процес переривається, і всі учасники мають перейти в укриття. Про це повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик, коментуючи нові рівні тривог, запроваджені в Києві з 6 вересня.
За її словами, алгоритм дій для закладів освіти під час жовтого рівня фактично залишається таким самим, як і під час червоного: учні та працівники прямують до укриття. Якщо є можливість, освітній процес може бути відновлений безпосередньо в укритті. Таке трактування підтверджують і актуальні роз'яснення щодо роботи шкіл під час нових рівнів повітряних тривог.
Окреме питання виникає у закладах, де місткості укриття недостатньо для одночасного перебування всіх учнів і працівників. У такому разі кількість людей, які одночасно перебувають у будівлі, має відповідати місткості укриття. Школа може організувати освітній процес у змішаному форматі: частина учнів у певні дні навчається очно, інша — дистанційно, після чого вони можуть змінюватися. Також можливе позмінне навчання або очне навчання для окремих класів, наприклад початкових та п'ятих, із дистанційним форматом для решти учнів.
Конкретний варіант, за словами омбудсменки, має обирати директор школи разом із педагогами залежно від можливостей конкретного закладу. Це рішення не може бути уніфікованим, оскільки школи мають різну інфраструктуру та різну кількість місць в укриттях.
Лещик також звернула увагу на питання присутності працівників закладів освіти під час жовтого рівня загрози. Примушувати працівників їхати до закладу освіти не повинні. За її словами, роботодавець не може вимагати від працівника залишати безпечне місце, де той перебуває під час повітряної тривоги, оскільки це може створювати загрозу його життю та здоров'ю.
Омбудсменка повідомила про скарги, коли під час повітряної тривоги працівники управлінь освіти перевіряли присутність педагогів на робочих місцях. Щодо дітей, батькам варто заздалегідь з'ясовувати, чи є педагоги у закладі та чи зможе школа прийняти дитину в укритті. Це питання, за словами Лещик, фактично доводиться вирішувати щодня з огляду на безпекову ситуацію.
Окремою проблемою залишається дорога до закладу освіти. Через часті повітряні тривоги вона може бути небезпечною для дітей та працівників, особливо якщо йдеться про підвезення школярів автобусами. Лещик пропонує враховувати досвід міст, наближених до зони бойових дій, де встановлюють мобільні укриття на зупинках та у місцях скупчення людей. Водночас такі укриття мають перебувати на балансі громади, а не закладу освіти, і саме громада повинна відповідати за них.
Офіс президента ініціював проєкт «Безпечний маршрут школяра», у межах якого планують встановити 840 мобільних укриттів на дорогах до шкіл у прифронтових регіонах. Освітня омбудсменка зазначила, що зараз очікуються відповідні роз'яснення від Міністерства освіти і науки. Безпека учасників освітнього процесу має залишатися пріоритетом, наголосила Лещик.
Нагадаємо, 4 вересня 2026 року Кабмін ухвалив постанову №1092 про «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу». У Києві з 6 вересня запрацювала система оповіщення за різними рівнями тривоги: жовтий означає «дронову небезпеку», червоний — «масовану дронову загрозу», «ракетну загрозу» або «ракетно-дронову загрозу». При жовтому рівні підприємства, установи та заклади можуть працювати, проте для шкіл діють окремі безпекові вимоги.