Росія суттєво збільшила кількість реактивних безпілотників, які використовує для ударів по Україні, і планує надалі нарощувати їхню частку в дронових атаках. За даними джерел, Москва має намір до листопада довести частку реактивних БПЛА до приблизно 80%, залишивши близько 20% за традиційними бензиновими «шахедами». Паралельно агресор готує нові масовані комбіновані удари.
Від 27 серпня Росія веде майже безперервну серію атак, значна частина яких спрямована на Київ та область. Ворог запускає дрони хвилями, комбінуючи реактивні апарати зі звичайними «Геранями-2». В окремих денних хвилях реактивні БПЛА становили понад дві третини всіх ударних дронів. Зокрема, 27 серпня вдень із приблизно 140 ударних безпілотників понад 100 були реактивними, а більшість із них спрямували в бік столиці. У наступні дні тенденція збереглася: 1 вересня реактивними були 72 із 99 запущених апаратів, а 2-4 вересня їхня частка оцінювалася приблизно в половину.
За інформацією джерел, серед реактивних БПЛА Росія зараз переважно застосовує моделі «Герань-4» та «Герань-5». Першою з цієї лінійки стала «Герань-3», бойове застосування якої фіксувалося ще у 2025 році. На початку 2026 року росіяни вперше використали «Герань-5» під час комбінованих атак, а в травні стало відомо про «Герань-4». Протягом літа масштаби їхнього використання різко зросли: у липні Росія застосувала вп'ятеро більше реактивних БПЛА, ніж у червні, а в серпні проти України було використано понад 2800 таких апаратів.
На те, що нинішня схема атак розрахована не на кілька днів, вказують російські виробничі плани. За даними джерел, у вересні Москва планує виготовити 2700 одиниць «Герань-2», 1200 — «Герань-4», 800 — «Герань-5» та 5000 — «Гербер». Угрупованню, яке безпосередньо здійснює удари по Україні, щодня виділяють близько 160 ударних дронів. Нинішні виробничі можливості дозволяють Росії підтримувати практично щоденні нальоти в тому режимі, який Україна спостерігає протягом останнього тижня.
Одне з головних вузьких місць для нарощування — компоненти, зокрема двигуни. Ще у серпні ГУР повідомляло, що Росія припинила виробництво «Герані-3». Це пов'язують із бажанням Москви перерозподілити комплектуючі для випуску ефективніших, за її оцінкою, «Герань-4» та «Герань-5». У реактивних «Геранях» Росія використовує турбореактивні двигуни китайського виробника Telefly. Проте з КНР надійшло лише 3 тисячі таких двигунів — шоста частина від потреби, тож Кремль шукає способи самостійно налагодити їхнє виробництво.
Головна відмінність реактивних БПЛА — швидкість і висота польоту. «Герань-4» має крейсерську швидкість близько 320 кілометрів на годину, що робить її складнішою ціллю для перехоплення. Через вищі швидкість і висоту такі дрони гірше збиваються дешевими засобами, які ефективні проти звичайних «шахедів». Для боротьби з ними доводиться залучати авіацію, засоби радіоелектронної боротьби та зенітно-ракетні комплекси, що здорожчує оборону.
За оцінкою джерел, у вересні Москва, крім дронових нальотів, планує провести чотири масовані комбіновані атаки по Україні. Існує ризик розширення ударів по складах на інші регіони на додачу до масованих атак на енергетику. Під ударами вже опинилися склади й розподільчі центри торговельних мереж, виробників та логістичних компаній. Паралельно противник намагається вражати підприємства, задіяні в оборонно-промисловому комплексі України.