Міністерство фінансів США визнало кремлівську платіжну систему A7 транснаціональною злочинною організацією. Рішення, оголошене 1 жовтня, заморожує всі активи компанії на території Сполучених Штатів. Американським громадянам та компаніям також заборонено вести будь-які справи як з самою A7, так і з її субагентами, які діють від імені мережі.
Мережа фінансових розвідників Мінфіну FinCEN пішла далі й запропонувала заборонити будь-які перекази коштів за участі субагентів A7. У відомстві наголосили, що ці субагенти становлять основу операційної архітектури мережі як спеціально створеного механізму для обходу санкцій та відмивання коштів, пов'язаного з незаконними російськими фінансами, яким користуються й інші порушники, зокрема Іран.
Адміністрація Трампа, яка здебільшого утримується від фінансових санкцій проти Росії через війну в Україні, подала цей крок як частину операції проти Ірану під назвою Economic Outcast. «Мінфін руйнує фінансову інфраструктуру, яка дозволяє Ірану та іншим супротивникам обходити санкції, переміщувати незаконні кошти та підривати цілісність світової фінансової системи», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.
Компанію A7 заснував молдовський олігарх-утікач Ілан Шор, який перебуває під санкціями, за підтримки російського державного Промсвязьбанку. Цей банк тісно пов'язаний з оборонною промисловістю РФ і теж перебуває під американськими санкціями. У Кремлі просували A7 як альтернативу західній платіжній системі, від якої Росію відрізали після повномасштабного вторгнення в Україну.
Масштаби діяльності A7 розкрило вересневе розслідування Financial Times. За даними видання, компанія провела через міжнародну банківську систему понад 6,9 млрд доларів, зокрема через Standard Chartered і Citigroup. Для цього використовували мережу підставних фірм і масову підробку документів. З кінця 2024 року до серпня 2025 року журналісти нарахували 100 таких компаній, які здійснювали платежі, і ще щонайменше стільки ж згадано в документах. Найбільше їх у Гонконзі (87) та ОАЕ (61), а також у Киргизстані та Індонезії.
Сам Шор на вересневій конференції за участі Путіна хизувався, що платформа щодня обробляє 1500–2000 транзакцій. За його словами, лише за десять місяців через неї пройшло 7,5 трлн рублів, тобто близько 91,5 млрд доларів. У травні 2026 року британці вдарили по криптобіржах і мережі A7 новим санкційним пакетом. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк тоді пояснював, що через A7 за рік пройшло понад 90 млрд доларів. Це приблизно половина річних витрат Росії на війну, а саму платформу Кремль використовував для закупівлі зброї, обробки нафтових грошей і розрахунків в обхід Заходу.
Нові санкції США проти A7 та її субагентів можуть суттєво ускладнити фінансові операції Росії, які досі дозволяли їй оплачувати постачання для армії та підтримувати зв'язки з Іраном. Заморожування активів і заборона на транзакції за участі мережі створюють додаткові бар'єри для тіньових схем, які використовували підставні фірми в кількох країнах. Водночас адміністрація США наголошує, що цей крок є частиною ширшої кампанії проти іранських фінансових мереж, а не окремою санкцією проти Росії.