Лише 37% співробітників зберігають мотивацію працювати якнайкраще, якщо не довіряють керівнику хоча б за одним із чотирьох ключових критеріїв. Для порівняння: серед тих, хто довіряє лідеру за всіма чотирма, таких 82%. Про це розповіла Сімона Спеллман, керівниця практики людського капіталу Deloitte у США, під час саміту Fortune Most Powerful Women у Санта-Барбарі.
За словами Спеллман, довіра складається з чотирьох складових: надійності, прозорості, компетентності та людяності. Якщо хоча б одна з них дає збій, руйнується вся конструкція довіри, навіть якщо лідер сильний в усьому іншому. «Довіра здається м’яким словом, але вона здатна або прискорювати, або гальмувати рух компанії вперед», — наголосила вона.
Дані Deloitte демонструють стрімке падіння мотивації з кожною додатковою складовою недовіри. Якщо співробітники не довіряють лідеру за двома критеріями, мотивованих залишається 28%. Якщо ж під сумнівом усі чотири — лише 7%. Водночас 96% працівників, які довіряють керівнику за всіма чотирма пунктами, готові викладатися на роботі.
Окремий виклик — упровадження штучного інтелекту. Дженніфер Макколлум, президентка і CEO неприбуткової організації Catalyst, зазначила, що періоди масштабних трансформацій дають «величезну можливість або зміцнити довіру, або остаточно її зруйнувати». Дослідження Catalyst показало: 68% керівників заявляють, що мають плани перекваліфікації персоналу, але лише 34% співробітників вірять, що навчання з ШІ відкрите для всіх.
Ще тривожніші цифри стосуються поведінки лідерів під час змін. Лише третина працівників вважає, що керівництво діє доброчесно в умовах бізнес-потрясінь, і лише 16% кажуть, що лідери залишалися впевненими та підтримували людей під час перетворень, пов’язаних із ШІ. Макколлум також попередила про подвійні стандарти для жінок: за її словами, майбутнє дослідження покаже, що коли жінки використовують ШІ, під сумнів ставлять їхню компетентність, а коли не використовують — їхні здібності.
Франческа Корнеллі, деканка бізнес-школи Kellogg Північно-Західного університету, наголосила, що з поширенням ШІ сама технологія перестане бути конкурентною перевагою. Вирізняти компанії будуть інвестиції в людей. Вона зауважила, що коли керівник оголошує про новий інструмент, який «спростить процеси», працівники чують лише одне: «я більше не потрібен». Люди більше залучаються, якщо ШІ подають як спосіб усім разом зробити компанію кращою — але лише за умови реальних інвестицій. «Якщо ви просто використовуєте слова, люди це побачать», — сказала вона.
Спеллман навела показову статистику дисбалансу: близько 93% інвестицій у ШІ спрямовують у технології і лише 7% — у людський бік. «Ви можете казати, що інвестуєте, але якщо витрачаєте лише 7% на те, як це вплине на роботу, персонал і робоче місце, ви промахуєтеся повз ціль», — підсумувала вона. На її думку, коли технології та знання стають загальнодоступними, бізнес вирізнятимуть саме людські якості — емпатія, цікавість і здатність ухвалювати рішення.